Про нас

Березанська селищна рада

       До складу Березанської селищної ради входять: смт.Березанка, села Андріївка, Малахове, Попільне, Марківка, в яких налічується 1606 дворів та проживає 4975 жителів. Смт.Березанка  знаходиться за 5 км від траси Одеса – Новоазовськ та за 60 км. від обласного центра м.Миколаєва. Загальна площа селищної ради складає 10795,4 га.

Основні функції та нормативно-правові засади діяльності. Березанська селищна рада є представницьким органом місцевого самоврядування та представляє спільні інтереси територіальних громад сіл та селищ в межах повноважень, визначених Конституцією України та законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

До складу ради входять 22 рівних за своїми правами депутатів, які утворюють 4 постійних комісій.

Структура та керівництво ради:

1. Голова селищної ради – Хоміцький Валерій Альбінович;
2. Секретар ради – Кліщенко Наталія Семенівна;
3. 4 постійних депутатських комісій;
4. Виконком селищної ради :
5. Управління апарату ради;
6. Централізована бухгалтерія;
7. Господарча група;
8. Група по благоустрою;
9. Березанський ДНЗ «Сонечко» та Малахівський ДНЗ «Капітошка»;
10. КП «Березань»;
11. Малахівський СБК.

Місцезнаходження органу та підпорядкованих йому підрозділів.

1. Селищна рада – смт Березанка, вулиця Леніна, 86; Телефон/факс 2-13-10; 2-13-43; radabrz2017@ukr.net

2. Комунальне підприємство «Березань» - смт Березанка, вулиця Суворова, 56; 2-10-74; 2-14-47; kpberezan@yandex.ua

3. Березанський ДНЗ «Сонечко», провулок Банківський, 16; 2-12-04; http://berezanskij-dnz-sonechko.webnode.com.ua

4. Малахівський ДНЗ «Капітошка», село Малахове, вулиця Щорса, 18; 9-35-40; malakhivskiy@ukr.net

5. Малахівський сільський клуб, вулиця Карла Маркса, 43.

Розпорядок та графіки роботи керівництва.

   Голова селищної ради -  з 8.00 до 17.00 з понеділка по четвер; з 8.00 до 16.00 в п’ятницю.

   Дні особистого прийому – друга та четверта середа місяця.

   Структурні підрозділи працюють за тим же графіком, особисті прийоми ведуться повсякденно без виключень.

Інформаційні ресурси.

Електронна пошта: radabrz2017@ukr.net

Інтернет сайт – http://berezanselrada.at.ua

Історія ради.

       1866 року поміщик Олександр Іванович Арнольді продав декілька тисяч десятин землі 32 вихідцям з німецьких колоній на Одещині. Вони й заснували нове поселення   з назвою Олександрфельд, що в переводі означає  олександрове поле. За тодішнім адміністративно-територіальним устроєм було створено Олександерфельдську волость, а німецькі колонії на Миколаївщині були об'єднані  Тилігуло-Березанським колоніальним округом. Вони мали власне самоуправління, дбали про добробут та належну освіту для дітей. Господарі з колоністів  вдало використовували пільги царського уряду, можливості родючості грунтів і м'якого клімату, а також близьку відстань до портів Одеси та Миколаєва. З 1879 року село стало центром волості. Господарство спеціалізувалося на вирощуванні пшениці та винограду, на розведенні корів, свиней та овець. Поблизу Олександрфельда видобували будівельний камінь, наприкінці 19 століття в селі діяли паровий млин, маслобійня, шкіряні, взуттєві та ковальські майстерні.

   Коли розпочалася перша світова війна 1914 року, назву села було замінено на Суворове, а волость отримала назву Суворовська. Щодо цієї назви, то існує історична відомість: під час російсько-турецької війни (1787-1791рр.) при облозі фортеці міста Очакова на території нинішньої Березанки декілька днів стояв військовий табір під керівництвом полководця, генералісимуса Олександра Васильовича Суворова. З серпня 1914 року по серпень 1925 року волость мала назву Суворовська.

    На початку 20-х років минулого століття німецькі колоністи складали четверту частину населення краю. В результаті адміністративно-територіальної реформи і перетворення волостей та повітів на райони  Тилігуло-Березанський район отримав таку назву, бо охоплював території між Тилігульським і Березанським лиманами. Центром була Анатолівка. Спочатку німецьке село Суворове увійшло до складу Тилігуло-Березанського району. Суворове вигідно вирізнялося з-поміж інших сіл. Воно мало зручне розташування, кращі дороги та добротні приміщення, придатні для управлінських структур.

   Тож цілком логічно, що до цього села в грудні 1923 року було перенесено центр, а  з 1933 року за селом закріпилася назва Тилігуло-Березанка.  Тоді діяли дві сільські ради: для німецького населення - Суворовська, для  українського - Адамівська. Чергові перетворення спонукали до нових переселень. Станом на 1 жовтня 1925 року у районі проживало 23411 чоловік. Колишні німецькі колоністи більше не мали тут своєї монополії. На той час відчутні були зрушення, адже діяли винний цех, промартіль, харчокомбінат, завод будівельних матеріалів, маслозавод, млин. Було побудовано будинок культури, кінотеатр, їдальню, відкрито середню школу.

   З 1932 року почали відновлюватися області. У п'ятірці перших 27 лютого 1932 року було відновлено Одеську, і Тилігуло-Березанський район став одним з її семидесяти  районів. 22 вересня 1937 року Одеська область була поділена на Одеську і Миколаївську області, тоді й  Тилігуло-Березанка відійшла до Миколаївської області.

   12 серпня 1941 року село захопили німецько-фашистські та румунські окупанти. А так як основою мешканців були німці, то село знову перейменували на Олександрфельд. Так тривало до визволення нашої Березанки радянськими військами 30 березня 1944 року. Майже усе німецьке населення залишило село разом з відступаючою німецькою армією, у селі залишилося 28 сімей.

   В наступних роках наш район ще не раз зазнавав адміністративно-територіальних змін. З 23 січня 1963 року за постановою Ради Міністрів УРСР Тилігуло-Березанський район було приєднано до Миколаївського району, центром стала Варварівка. Рішенням виконкому Миколаївської обласної ради від 4 квітня 1964 року Тилігуло-Березанку було об'єднано з селами Адамівка, Малиші, Вільне, і від того часу населений пункт має назву Березанка.

 Рішенням виконкому Миколаївської області, ради депутатів трудящих від 8 липня 1966 року село Березанку Миколаївського району віднесено до категорії селищ міського типу. На підставі Указу Президії Верховної ради УРСР від 8 грудня 1966 року було утворено Березанський район.

Сучасна соціально – економічна характеристика території ради.

• В Березанську селищну раду входять п’ять населених пунктів: смт Березанка, села Малахове, Андріївка, Попільне, Марківка.
• Загальна кількість населення – 5322 чоловік.
• Довжина доріг з покращеним покриттям –  19 кілометрів.
• Кількість домогосподарств – 1317.
• Площа сільськогосподарських угідь –  2741,9307 га.
• Газопостачання – всі населені пункти крім села Марківка.
• Заклади освіти: Березанська ЗОШ 1-3 ступенів (550 місць); Малахівська ЗОШ (190 місць); Березанський ДНЗ (240 місць); Малахівський ДНЗ (28 місць); Березанська музична школа (27 місць).
• Заклади культури: Березанський районний будинок культури (550 місць); Березанський дитячий будинок творчості (45 місць); Малахівський сільський клуб (120 місць); Березанська центральна районна бібліотека; Малахівська сільська бібліотека.
• Заклади охорони здоров'я: Березанська районна лікарня (550 місць), Малахівський фельдшерський пункт.
• Спортивні заклади: Березанська дитяча спортивна школа. Наявність спортивних залів – 3 (будинок культури, ДСШ та ЗОШ).
• Побутові заклади: 3 перукарні, 3 швейні майстерні, 4 майстерні по ремонту побутової техніки, майстерня з ремонту взуття.
• Заклади торгівлі: 38 оптово-роздрібних та роздрібних магазинів.
• Сільскогосподарські підприємства – 5.
• Хлібокомбінат  – 1.
• Переробні підприємства та заклади: ковбасний цех, крупʼяно-макаронний та мукомольний цех,  забійний цех, олійний цех, винзавод, зерноелеватор, майстерня з виготовлення тротуарної плитки, АЗС.
• Березанський центральний ринок.
• Комунальних підприємств – 2.
• Автостанція – 1.
• Підприємств, установ районного та філій обласного підпорядкування: військовий комісаріат, газове господарство, електропостачальне господарство, вузол зв’язку, пошта, БТІ, юридична консультація, РАГС, ДТСАФ, автошкола, прокуратура, суд, соціальний центр, 2 страхових компанії, філії 3 банків, дорожно-ремонтне підприємство, споживче товариство.
• Нотаріальних закладів – 3, незалежних адвокатів – 3.
• Фермерських господарств – 22.
• Одноосібних господарств – 122.
• Приватних підприємців – 352.