ЗАТВЕРДЖЕНО рішенням Березанської селищної ради «____»_________2018р. №_____

 

ПОЛОЖЕННЯ
про порядок списання майна, яке належить до комунальної власності територіальної громади Березанської селищної ради Березанського району Миколаївської області

Положення про порядок списання майна, яке належить до комунальної власності територіальної громади Березанської селищної ради Березанського району Миколаївської області (надалі - Положення) розроблено відповідно до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2007р. №1314 «Про затвердження Порядку списання об’єктів державної власності».

1. Загальна частина

1.1. Це Положення розроблене з метою встановлення єдиних вимог до порядку списання комунального майна територіальної громади Березанської селищної ради Березанського району Миколаївської області (далі – селищна рада), строк використання якого більше одного року (крім об'єктів незавершеного будівництва), матеріальних активів, а також списання запасів непридатних для подальшого використання, пошкоджених внаслідок аварії чи стихійного лиха (за умови, що відновлення їх є неможливим або економічно недоцільним і вони не можуть бути реалізовані).

1.2. Положення є обов'язковим до виконання аппаратом селищної ради, комунальними підприємствами, установами та організаціями територіальної громади, в господарському віданні чи оперативному управлінні яких знаходиться комунальне майно.

1.3. Списання майна здійснюється способом ліквідації, безоплатної передачі та відчуження (рухомого майна) з балансу селищної ради, підприємств, установ, організацій, закладів.

1.4. Ліквідації підлягає майно, що не може бути в установленому порядку відчужене, безоплатно передане комунальним підприємствам, установам чи організаціям та щодо якого не можуть бути застосовані інші способи управління (або їх застосування може бути економічно недоцільне), у разі, коли таке майно морально чи фізично зношене, непридатне для подальшого використання суб'єктом господарювання, зокрема у зв'язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією і технічним переоснащенням, або пошкоджене внаслідок аварії чи стихійного лиха та відновленню не підлягає, або виявлене в результаті інвентаризації як нестача.

1.5. Дія цього Положення не поширюється на списання:

1.5.1. цілісних майнових комплексів комунальних підприємств, їх структурних підрозділів;

1.5.2. майна, правовий режим якого визначається окремими законами (об'єкти житлового фонду, об'єкти цивільної оборони тощо);

1.5.3. майна, на яке відповідно до діючого законодавства України встановлена заборона на відчуження (застава, податкова застава, накладення арешту тощо).

1.6. Суб'єктами господарювання у цьому Положенні є комунальні підприємства, установи, організації, заклади, що засновані на власності територіальної громади Березанської селищної ради Березанського району Миколаївської області.

 

1.7. Списання майна, що перебуває на балансі суб’єкта управління, здійснюється таким суб’єктом відповідно до цього Положення.

1.8. Терміни, які використовуються у цьому Положенні, вживаються у значенні, наведеному у законодавчих актах, що регулюють питання правового режиму власності відповідного майна та питання управління майном, його оцінки та бухгалтерського обліку.

2. Порядок списання майна, яке належить до

комунальної власності територіальної громади способом ліквідації

2.1. Списанню з балансів суб'єктів господарювання підлягає майно, що відповідає наведеним нижче критеріям за умови, що знос, нарахований у розмірі 100 відсотків вартості основних засобів, не може бути підставою для їх списання:

2.1.1. непридатне для подальшого використання;

2.1.2. виявлене у результаті інвентаризації як недостача (списання здійснюється з подальшим його відображенням в бухгалтерському обліку в порядку, встановленому Мінфіном);

2.1.3. втратило критерій визнання активу, тобто отримання економічних вигод від його використання у майбутньому не очікується (морально застаріле, фізично (зношене);

2.1.4. пошкоджене внаслідок аварій чи стихійного лиха (за умови, що відновлення його є неможливим та/або економічно недоцільним).

 

2.2. Списання майна здійснюється суб’єктом господарювання, на балансі якого воно перебуває, після отримання на це відповідного дозволу, який надається:

- на списання майна первісною (переоціненою) вартістю 10 000 гривень та більше за одиницю – рішенням Березанської селищної ради. До розгляду сесією Березанської селищної ради питання щодо надання згоди на списання майна, суб’єкт господарювання надає відповідну інформацію про його списання профільним постійним комісіям селищної ради.

- на списання майна первісною (переоціненою) вартістю 5000 гривень та більше і менше як 10 000 гривень за одиницю – рішенням виконавчого комітету;

- на списання майна первісною (переоціненою) вартістю менш як 5 000 гривень за одиницю – з дозволу керівника суб’єкта господарювання.

 

2.3. Списання транспортних засобів, незалежно від їх вартості, а також об'єктів незавершеного будівництва здійснюється за рішенням селищної ради.

2.4. Суб'єкти господарювання та виконавчі органи при списанні майна, яке не належить до основних засобів (фондів) та об'єктів незавершеного будівництва, а саме: інших необоротних матеріальних активів, малоцінних необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів та всіх груп запасів, строк використання яких більше одного року, повинні керуватися нормами діючого законодавства України і проводити їх списання на підставі акта про списання майна, погодженого органом управління, якому підпорядковується відповідний суб'єкт господарювання; а строк використання яких менше одного року – повинні керуватися нормами діючого законодавства і проводити їх списання на підставі акта про списання майна, затвердженого керівником суб'єкта господарювання, без попереднього погодження органом управління, якому підпорядковується відповідний суб'єкт господарювання.

2.5. З метою отримання дозволу на списання майна суб'єкт господарювання або виконавчий орган селищної ради подає до виконавчого комітету селищної ради такі документи:

2.5.1. звернення стосовно списання майна з техніко-економічним обгрунтуванням необхідності та доцільності списання майна, погоджене з органом управління, якому підпорядковується суб'єкт господарювання;

2.5.2. відомості про майно, що пропонується списати за даними бухгалтерського обліку (крім об'єктів незавершеного будівництва) згідно додатком 1;

2.5.3. акт інвентаризації майна, що пропонується до списання згідно з додатком 2;

2.5.4. акт технічного стану майна, затверджений керівником суб'єкта господарювання або головою селищної ради (не додається у разі списання майна, виявленого в результаті інвентаризації як нестача);

2.5.5. відомості про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном, що пропонується списати (разом з відповідними підтверджуючими документами);

2.5.6. завірені належним чином копії документів на майно;

2.5.7. відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, із зазначенням напрямків подальшого використання земельних ділянок, які вивільняються, а також копії відповідних підтвердних документів, зокрема державного акта на право постійного користування землею, кадастрового плану;

2.5.8. при списані транспортного засобу, крім зазначених вище документів, подає:

2.5.8.1. завірену належним чином копію технічного паспорта;

2.5.8.2. акт технічного стану автотранспортного засобу;

2.5.8.3. звіт з визначення придатності для подальшої експлуатації.

 

2.6. Рішення про надання чи відмову в наданні згоди на списання майна приймається протягом 30 днів з дати надходження документів, зазначених у пункті 2.5. цього Положення.

Рішення про надання згоди на списання майна оформляється у формі розпорядчого акта, а про відмову в наданні такої згоди - у формі листа. Рішення про відмову в наданні згоди на списання майна приймається у разі, коли:

- не надано документи, визначені пунктом 2.5. цього Положення;
- суб'єкт управління визначив інші шляхи використання майна, що пропонується до списання;

- суб'єкт господарювання подав передбачені цим Положенням документи з порушенням установлених вимог, а також коли в документах наявні суперечності;
- у техніко-економічному обґрунтуванні доцільності списання майна відсутні економічні та/або технічні розрахунки, що підтверджують необхідність списання майна.

 

2.7. Керівник суб'єкта господарювання або голова селищної ради несе відповідальність за зміст наданих документів та достовірність наведених у них даних.

 

2.8. Для розгляду документів, підготовки пропозицій щодо списання, селищним головою створюється комісія з розгляду питань стосовно списання майна.
У разі потреби комісія з розгляду питань стосовно списання майна може провести додатковий огляд майна, що пропонується до списання.

 

2.9. Для встановлення факту непридатності майна, що є комунальною власністю територіальної громади селищної ради, і встановлення неможливості або неефективності проведення його відновного ремонту чи неможливості його використання іншим чином, а також для оформлення документів на його списання наказом (розпорядженням) керівника суб'єкта господарювання створюється комісія у складі:

2.9.1. керівника або його заступника (голова комісії);

2.9.2. головного бухгалтера або його заступника (в установі де штатним розписом посада головного бухгалтера не передбачена – особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку);

2.9.3. керівника групи обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інших працівників бухгалтерії, які обліковують майно;

2.9.4. працівників відповідного профілю або інших досвідчених працівників суб’єкта господарювання, які добре знають об’єкти, що підлягають списанню.

 

2.10. Повноваження з визначення непридатності майна можуть бути надані щорічній інвентаризаційній комісії.

 

2.11. Розпорядчий акт утворення комісії поновлюється щорічно або за потребою.

 

2.12. Для участі у роботі комісії зі встановлення непридатності майна, що перебуває під наглядом державних інспекцій, запрошується представник відповідної інспекції, який підписує акт про списання або передає комісії свій письмовий висновок, який додається до акта і є його невід'ємною частиною.

 

2.13. Комісія суб'єкта господарювання або селищної ради:

2.13.1. проводить у встановленому законодавством України порядку інвентаризацію майна, що пропонується до списання, та за її результатами складає відповідний акт;

2.13.2. проводить обстеження майна, що підлягає списанню, використовуючи при цьому необхідну технічну документацію (технічні паспорти, відомості дефектів та інші документи), а також дані бухгалтерського обліку;

2.13.3. визначає економічну (технічну) доцільність чи недоцільність відновлення та/або подальшого використання майна і вносить відповідні пропозиції про його продаж, безоплатну передачу чи ліквідацію;

2.13.4. встановлює конкретні причини списання майна: фізична зношеність, моральна застарілість, непридатність для подальшого використання, зокрема у зв'язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією і технічним переоснащенням або пошкодження внаслідок аварії чи стихійного лиха та неможливість відновлення, або виявлення його в результаті інвентаризації як нестачі;

2.13.5. встановлює осіб, з вини яких трапився передчасний вихід майна з ладу (якщо такі є);

2.13.6. визначає можливість використання окремих вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів об'єкта, що підлягає списанню і проводить їх оцінку;

2.13.7. здійснює контроль за вилученням зі списаного майна придатних вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, а також вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, визначає їх кількість, вагу та контролює здачу на склад і оприбуткування на відповідних балансових рахунках;

2.13.8. складає відповідно до законодавства України акти на списання майна за встановленою типовою формою.

 

2.14. Комісія несе відповідальність за правдивість і достовірність встановлених у ході роботи даних.

 

2.15. За результатами роботи складається протокол засідання комісії, до якого додаються:

2.15.1. акт інвентаризації майна комунальної власності, що пропонується до списання;

2.15.2. акти технічного стану майна, що пропонується до списання (не додаються у разі списання майна, виявленого в результаті інвентаризації як нестача);

2.15.3. акти на списання майна;

2.15.4. інші документи (копія акта про аварію, висновки відповідних інспекцій, державних органів тощо (за наявності).

 

2.16. У протоколі засідання комісії зазначаються пропозиції щодо способів використання майна, списання якого за висновками комісії є недоцільними, заходи з відшкодування вартості майна, у результаті інвентаризації якого виявлена нестача чи розукомплектування майна.

 

2.17. У разі незгоди з рішенням комісії її члени мають право викласти у письмовій формі свою окрему думку, що додається до протоколу засідання і є його невід'ємною частиною.

 

2.18. В акті на списання майна детально зазначаються причини його списання та робиться висновок про економічну (технічну) недоцільність та/або неможливість відновлення майна.

 

2.19. У разі списання майна, пошкодженого внаслідок аварії чи стихійного лиха, до акта на його списання додається належним чином завірена копія акта про аварію чи стихійне лихо, у якій зазначаються причини, що призвели до них.

 

2.20. Протокол засідання комісії, акт інвентаризації, акти на списання майна та технічного стану затверджує керівник суб'єкта господарювання або голова селищної ради, який несе персональну відповідальність за зміст та достовірність наведених у документах даних.

 

2.21. Розбирання та демонтаж майна, що пропонується до списання, проводиться тільки після отримання відповідного дозволу на списання, оформленого згідно з цим Положенням (крім випадків пошкодження майна внаслідок аварії чи стихійного лиха).

 

2.22. Розбирання, демонтаж та списання майна, а також відображення на рахунках бухгалтерського обліку фактів проведення відповідних господарських операцій згідно з цим Положенням забезпечує безпосередньо суб'єкт господарювання або виконавчий орган селищної ради, на балансі якого перебуває майно.

 

2.23. Всі вузли, деталі, матеріали та агрегати розібраного та демонтованого обладнання, придатні для ремонту іншого обладнання чи для подальшого використання, а також матеріали, отримані у результаті списання майна, оприбутковуються з відображенням на рахунках бухгалтерського обліку запасів. Отриманні в результаті списання майна основні засоби оприбутковуються з відображенням на рахунках бухгалтерського обліку основних засобів.

 

2.24. Непридатні для використання вузли, деталі, матеріали та агрегати, оприбутковуються як вторинна сировина (металобрухт тощо).

 

2.25. Оцінка придатних вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, отриманих у результаті списання майна, проводиться відповідно до законодавства України.

 

2.26. Вилучені після демонтажу та розбирання майна вузли, деталі, матеріали та агрегати, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, підлягають здачі суб'єктам господарювання, які провадять діяльність із збирання та первинної обробки брухту і відходів дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння на підставі ліцензій, одержаних відповідно до вимог Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності“.

 

2.27. Забороняється знищувати, здавати у брухт кольорових і чорних металів техніку, апаратуру, прилади та інші вироби, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, без попереднього їх вилучення та одночасного оприбуткування придатних для подальшого використання деталей.

 

2.28. Кошти, що надійшли у результаті списання майна залишаються у розпорядженні суб'єкта господарювання.

 

2.29. Суб'єкти господарювання, на балансі яких перебувало майно, подають у місячний термін після закінчення процедури розбирання, демонтажу та оприбуткування до органу управління звіт про списання майна комунальної власності згідно з додатком 3.

 

2.30. У разі наявності зауважень до звіту орган управління повертає його суб'єктові господарювання для врахування зауважень та подання протягом 10 робочих днів звіту для нового розгляду.

 

2.31. Процедура списання майна вважається закінченою з моменту подання суб’єктом господарювання звіту про списання майна.

 

2.32. Керівник суб'єкта господарювання або голова селищної ради контролює дотримання норм цього Положення та несе персональну відповідальність за зміст та достовірність наданих документів.

 

3. Порядок списання майна, яке належить до комунальної власності територіальної громади селищної ради, способом безоплатної передачі

3.1. Передача майна з балансу одних суб'єктів господарювання на баланс інших суб'єктів господарювання в межах головного розпорядника здійснюється безоплатно за погодженням сторін з дозволу Березанської селищної ради.

 

3.2. Передача майна:

- на списання майна первісною (переоціненою) вартістю 10 000 гривень та більше за одиницю, нерухомого майна та автотранспортних засобів – рішенням Березанської селищної ради. До розгляду сесією Березанської селищної ради питання щодо надання згоди на списання майна, суб’єкт господарювання надає відповідну інформацію про його списання профільним постійним комісіям селищної ради.

- на списання майна первісною (переоціненою) вартістю 5000 гривень та більше і менше як 10 000 гривень за одиницю – рішенням виконавчого комітету про надання згоди на його списання;

- на списання майна первісною (переоціненою) вартістю менш як 5 000 гривень за одиницю – з дозволу керівника суб’єкта господарювання.

3.3. Для отримання дозволу на передачу матеріальних цінностей суб’єкт господарювання, який має намір передати майно, надає відповідному виконавчому органу селищної ради:

3.3.1. письмове звернення суб’єкта господарювання про надання дозволу на передачу майна (у разі необхідності);

3.3.2. перелік майна, яке пропонується передати, із зазначенням його балансової та залишкової вартості (на дату передачі), інвентарних номерів (у разі передачі основних засобів);

3.3.3. лист-звернення суб’єкта господарювання, якому пропонується передати майно(у разі необхідності);

3.3.4. висновок експерта про стан майна (у разі необхідності);

3.3.5. у разі передачі автотранспортних засобів додатково до документів, визначених п.п. 3.3.1 - 3.3.3, надається інформація про пробіг автомобіля на момент передачі та технічна характеристика агрегатів і основних вузлів автомобіля;

3.3.3. у разі передачі нерухомого майна додатково до документів, визначених п.п. 3.3.1 та 3.3.3, надається необхідна технічна документація (технічні паспорти, поверхові плани, інвентарні картки тощо).

 

3.4. У разі відсутності згоди однієї зі сторін на здійснення передачі майна питання може бути винесене на розгляд сесії селищної ради без письмової згоди іншої сторони.

 

3.5. Після отримання дозволу на передачу майна суб'єкт господарювання, який має намір передати майно готує акти приймання-передачі у трьох примірниках.
В актах на приймання-передачу майна детально висвітлюються технічні та бухгалтерські дані об’єкта, стан його основних частин, деталей і вузлів.

 

3.6. Якщо до складу об'єкта входять дорогоцінні метали і каміння, то в актах приймання-передачі зазначається кількість, загальна сума дорогоцінних металів і каміння об'єкта, який передається.

3.7. Передача майна з балансу суб’єкта господарювання на баланс комунального підприємства для поповнення статутного фонду підприємства, здійснюється виключно за рішенням селищної ради.

 

3.8. Безоплатна передача майна з комунальної власності у державну власність здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

 

4. Порядок списання майна, яке належить до комунальної власності територіальної громади Березанської селищної ради, способом відчуження (продаж рухомого майна)

4.1. Відчуження рухомого майна суб'єктів господарювання або виконавчих органів селищної ради здійснює безпосередньо суб’єкт господарювання або виконавчий орган селищної ради, на балансі якого перебуває майно, лише після надання на це згоди селищної ради.

Відчуженню підлягають тільки матеріальні активи, які відповідно до законодавства визнаються основними фондами (засобами).

 

4.2. Для розгляду питання про відчуження рухомого майна, яке належить до комунальної власності територіальної громади Березанської селищної ради необхідно подати до селищної ради такі документи:

4.2.1. звернення з обгрунтуванням доцільності відчуження основних засобів (рухомого майна), погоджене з органом управління, якому підпорядковується суб'єкт господарювання, та напрямки використання коштів;

4.2.2. відомості про об'єкти основних фондів (засобів), які пропонуються до відчуження, за даними бухгалтерського обліку на дату оцінки;

4.2.3. акт інвентаризації основних фондів (засобів), які пропонуються до відчуження;

4.2.4. акт технічного стану майна, складений на дату оцінки та затверджений головою селищної ради;

4.2.5. акт про оцінку вартості основних засобів, які підлягають відчуженню;

4.2.6. звіт про експертну оцінку вартості основних засобів (рухомого майна) з висновком про вартість основних засобів (рухомого майна);

4.2.7. рецензію на звіт про експертну оцінку вартості основних засобів (рухомого майна);

4.2.8. довідку про наявність обтяжень та обмежень стосовно розпорядження майном, яке пропонується до відчуження;

4.2.9. у разі відчуження транспортного засобу – завірену копію технічного паспорта.

 

4.3. Строк подання заяви з документами до селищної ради не може перевищувати 2 місяці від дати оцінки.

 

4.4.Рішення про надання згоди на відчуження майна діє не більше як 12 місяців з дати його прийняття.

 

4.5. Початкова ціна продажу основних засобів (рухомого майна) визначається на підставі висновку за звітом про експертну оцінку основних засобів (рухомого майна), який виготовляє суб'єкт оціночної діяльності відповідно до нормативно-правових документів, які діють на час її проведення.

 

4.6. Після проведення експертної оцінки забороняється здійснювати дії щодо об'єкта відчуження, які можуть призвести до зміни його вартості.

 

4.7. Термін прийняття рішення про надання чи відмову у наданні дозволу щодо відчуження основних засобів (рухомого майна) становить 30 робочих днів від часу надходження документів, потрібних для підготовки відповідного проекту рішення селищної ради.

 

4.8. Відчуження основних засобів (рухомого майна) способом їх продажу здійснюється виключно на конкурентних засадах – через біржі, на аукціоні тощо.

 

4.9. Кошти, що надійшли від продажу майна, перераховуються до селищного бюджету.

5. Прикінцеві положення

5.1. Керівник суб'єкта господарювання та голова селищної ради контролює, організовує, забезпечує та відповідає за дотримання процедури списання майна відповідно до цього Положення.

 

5.2. Керівники суб'єктів господарювання та селищний голова несуть відповідальність за зміст та достовірність документів, що надаються згідно з цим Положенням.

 

5.3. Спірні питання, що виникають у процесі списання майна відповідно до цього Положення, вирішуються у відповідності з вимогами чинного законодавства України.
 

 

Селищний голова                                                                                                                                                                                    В.А.Хоміцький