ПРОЕКТ
С Т А Т У Т
БЕРЕЗАНСЬКОЇ ОБ’ЄДНАНОЇ
ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ
ГРОМАДИ
2018 рік
Статут
Березанської об’єднаної територіальної громади
Березанська селищна рада від імені територіальної громади, всіх мешканців, виражаючи волю територіальної громади смт Березанка, сіл: Андріївка, Попільне, Малахове, Марківка, Василівка, Михайлівка, Новоселівка, селища Елеваторне, сіл: Матіясове, Лиманське, Андрієво – Зорине, Шмідтівка,селища Елеваторне, сіл: Калинівка, Калабатине, Суходіл, Яблуня, Лимани, Вікторівка, прагнучи:
- створити правові основи громадської єдності та ефективного управління територіальною громадою,
- зберегти для майбутніх поколінь історичні, культурні та природні надбання,
- забезпечити гідний рівень комунальних, соціальних, гуманітарних та інших послуг в межах території громади,
- сформувати бережливе ставлення всіх мешканців громади до власних та колективних ресурсів,
- зберегти та посилити місцевий патріотизм,
пам’ятаючи про свою відповідальність перед Богом, громадою;
- базуючись на історичних традиціях місцевого самоврядування;
- керуючись Конституцією України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», приймає цей Статут, як основний правовий акт територіальної громади.
Розділ 1. Загальні положення
Стаття 1. Загальна характеристика територіальної громади.
1. Березанська селищна територіальна громада є об’єднаною громадою територіальних громад смт Березанка, сіл: Андріївка, Попільне, Малахове, Марківка, Василівка, Михайлівка, Новоселівка, селища Елеваторне, сіл: Матіясове, Лиманське, Андрієво – Зорине, Шмідтівка, селища Елеваторне, сіл: Калинівка, Калабатине, Суходіл, Яблуня, Лимани, Вікторівка (далі - територіальна громада).
2. Адміністративним центром територіальної громади є селище міського типу Березанка.
Стаття 2 . Географічне розміщення
1. Березанська об’єднана територіальна громада входить до складу Березанського району, Миколаївської області.
2. Територіальна громада межує з:
1) Півночі – Веселинівським районом Миколаївської області;
2) Заходу – Лиманівським районом Одеської області;
3) Півдня – Чорноморським районом Одеської області;
4) Сходу – Миколаївським районом Миколаївської області;
5) Північного сходу – Дмитрівською сільською радою Березанського району;
6) Південного сходу – Коблівською об’єднаною територіальною громадою та Березівським районом Одеської області.
3. Відстань від центру громади смт Березанка до обласного центру області міста Миколаїв – 55 км.
4. Територія Березанської об’єднаної територіальної громади становить 44376,90 га.
5. Кількість наявного населення Березанської об’єднаної територіальної громади становить – 8613 чол.
Стаття 3 . Коротка історія становлення
Селище міського типу Березанка - територія сучасного селища та його околиць була заселена вже в добу пізньої бронзи (XV-VIII ст. до н. е.) та скіфські часи (IV-II ст. до н. е.), про що свідчать рештки виявлених тут поселень. За археологічними даними поблизу Березанки виявлено кілька поселень ІХ-VІІ ст. до н.е., які належали кемірійцям, скіфам, сарматам.
В XVI-XVII ст. в степах, що прилягають до Березанського, Сосицького і Тилігульського лиманів, були кочовища ногайських татар, зокрема Єдисанської, або Очаківської орди. Під час російсько-турецької війни в 1787-1791 рр. з авангард- розвідкою в наших краях два дні перебував російський полководець О.В.Суворов. Після визволення південних українських степів від турків землі роздавалися царським урядом російськім поміщикам. Тривалий час землею нинішньої території Березанки володіли поміщики Погорельські, а пізніше – Арнольді. 1866 року 32 німці-колоністи, вихідці з старих німецьких колоній, що на Одещині, придбали у поміщика Арнольді 3337 десятин землі. На лівому схилі Сосицької балки вони заснували поселення під назвою Александерфельд (Олексанрове поле).
З початком першої світової війни, в 1914 році, Александерфельд перейменували на Суворове. 1916 року Суворове залишалося волосним центром. На початку 1922 року Суворовську волость об'єднали з Анатолівською. Новостворену волость з центром в Анатолівці назвали Тилігуло-Березанською. 1923 року Суворове увійшло до складу Тилігуло-Березанського району. Однак, наприкінці того ж року, враховуючи зручне територіальне розташування Суворового і наявність тут необхідних приміщень, центр Тилігуло-Березанського району перенесено в Суворове, а з 1933 року за селом закріпилася назва Тилігуло-Березанка. .
Упродовж 1930-х років адміністративно-територіальний устрій України зазнавав кількаразових змін. Окружна система, яка була запроваджена 1923 року, у вересні 1930 року була замінена на таку, за якої район визначався найвищою ланкою адміністративного поділу і безпосередньо підпорядковувався центру. Життя невдовзі довело неефективність такого розподілу, тож 1923 року почали відновлюватись області. У п’ятірці перших було відновлено Одеську, а Тилігуло-Березанський район став одним із її 70 районів. 22 вересня 1937 року Одеську область поділили на дві Одеську і Миколаївську, і наш район увійшов до Миколаївської області.
Після 1944 року район ще не раз зазнавав адміністративно-територіальних змін. В 1963 року, внаслідок укрупнення районів області, Березанський район було ліквідовано і приєднано до Миколаївського району.
4 квітня 1964 року Тилігуло-Березанку було об’єднано з селами Адамівка, Вільне, Малиші, які належали до Миколаївського району, в один населений пункт, який відтоді має назву Березанка. 8 липня 1966 року вона дістала статус селища міського типу і знову стала райцентром.
Село Андрієво-Зорине – засноване в 1864 році. Село увібрало в себе ім’я і прізвище, воно було назване на честь Андріана Зорина, який володів великим наділом землі від річки Березані до річки Сасик.
Село Андріївка – відлік своїм рокам село розпочало ще у ХVІІІ столітті, але тоді це було декілька хуторів, які згодом об’єдналися і в ХХ столітті почали носити ім’я Андрія. Існує декілька версій про його заснування. За першою, засновниками поселення були козаки, які після зруйнування Запорізької Січі у 1775 році почали втікати на південь, а через рік оселилися в даній місцевості. Друга версія розповідає про румунського (або молдавського) боярина Корь-Драгана, який віддав в 1792 році ці землі синам. Один із синів взяв прізвище Короєв. Так виникли Короєві хутори (хутір Короїв). Далі часовий проміжок у сто років невідомий. З розповідей і документальних свідчень відомо, що основою Андріївки були хутори Короїв, Данчула, Руський, Миколодар, Проценка, а також сюди переселилися більшість жителів Руської Малахови після занепаду села.
Село Вікторівка ( до 1914 р. – с. Болгарка) –засноване болгарськими переселенцями на початку ХІХ століття, під час російсько-турецьких війн.
На околицях села виявлено рештки кількох поселень доби пізньої бронзи (ХІІ –ІХ ст. до н.е.), скіфських часів (одне – VІ-ІV, друге – ІV-ІІ ст. до н.е.), а також поселення та могильник перших століть н. ери.
Село Василівка (до 1914 року – Вільгельмсталь) – вважається, що колонія Вільгельмсталь була заснована німцями-колоністами у 1870 році на безлюдному місці. Однак є всі підстави вважати, що це поселення існувало значно раніше на землях Г.Ф.Зорина під назвою Василівка. Після того, як поселення було дозалюднене колоністами, разом з назвою Вільгельмсталь використовувалася і паралельна назва –Зоринівка. У 1914 році у зв’язку з перейменуванням першоназва Василівка була відновлена. Ця першоназва пов’язана з іменем брата Г.Зорина – Василь.
В околицях Василівки знайдено кілька поселень доби ранньої та пізньої бронзи.
Селище Елеваторне (Матіясівський старостинський округ) – засноване в 1934 році після утворення зернорадгоспу ім. Петровського як робітниче поселення.
Селище Елеваторне (Василівська старостинський округ) - засноване в 1934 році після утворення Тилігуло-Березанського зернорадгоспу, як робітниче поселення.
Село Калабатине (до 1950 р. – хутір Калабана) – католицьке село Розенгейм (Трояндовий край) засноване в 1896 році німцями –колоністами із колонії Карлсруе. З 1914 року – хутір Калабана, з 1950 року – село Калабатине.
Село Калинівка (до 2016 р. – Кімівка) – засноване в 1934 році. Село назване на честь Комуністичного Інтернаціоналу Молоді (КІМ). Перейменовано на село Калинівка, на підставі постанови Верховної Ради України від 19.05.2016 № 1377-19.
Поблизу села знайдено рештки поселень доби бронзи (ІІ тисячоліття до н.е.) та перших століть н. ери.
Село Лимани (до 1945 року – Коза) – на початку ХVІІ століття вперше в документах згадується турецьке поселення Казе («волость»). Про поселення писав турецький літописець Мустафа Наїм. 1635 року французький інженер та картограф Гійом Левассер де Боплан подорожував Лиманом та Бугом, відобразивши наш край на карті. Згадував в 1650 роки про поселення і турецький мандрівник та історик Евлія Челебі під час походів турецьких військ і татарських набігів.
Після закінчення російсько-турецької війни (1787-1791 рр.), спустошене турецьке поселення Казе офіційно почали заселяти українцями та росіянами і назвали його на український лад – Коза.
Село Лиманське – 1778 року з території Кримського ханства почали прибувати на Південь України греки. По легенді саме греки заснували в 1792 році хутір під назвою Греки. Також хутір мав назви: Панійоти (на честь власника), з 1914 – Матіясовський, з 1928 року (коли була організована комуна) – Гарматчик-Перекопський, з 1947 року – Лиманський. З 1950 року – село Лиманське.
Село Малахове – у 1791 році на землях поміщика Малахова виникло село, назване Руська Малахова. По смерті поміщика село почало занепадати. 1870 року землі біля Руського Малахова придбали німці-колоністи. Вони заснували село і назвали його Себастіанфельд (Себастіанове поле). Вірогідно, що назва походить від імені Севостян. Є припущення, що це було ім’я когось із землевласників (можливо Малахових). До 1914 року назва Себастіанфельд виступала в ролі офіційної, а Малахове – як паралельне неофіційне найменування. В 1914 році, з початком І Світової війни, село було перейменоване на російський лад і стало носити назву Малахове. В 1920 році назва Себастіанфельд знову стала офіційною, але через три роки першоназва знову була відновлена.
Село Марківка – відлік своєї історії село веде з 1792 -1795 років. Засновником села є командир військового загону, болгарин Марко Короєв, якому за віддану службу та доблесть у взятті фортець Ачі-Кале (нині м. Очаків) та Хаджибей було подаровано землі на березі річки Сасик. Серед утворених тоді поселень була слобода Коровине (видозмінене Короєво), яке після 1850 року стало Марківкою. Після революції Марківку ненадовго було перейменовано у Харківку.
Село Матіясове – засноване у 1796 році та отримало назву на честь поручика суворовської армії, командира штурмової роти Матіяса, який на очах у ворога захопив порохові погреби. Оцінивши цей мужній вчинок, Суворов особисто клопотав перед імператрицею Катериною ІІ, щоб сміливий вояк одержав земельний наділ на лівому березі Сосицького лиману. У 50-60 роках ХІХ століття поміщиця Агафія, яка в той час володарювала в поселенні, виявила бажання наректи село Агафіїєвкою. Але нова назва так і не прижилась.
Село Михайлівка (до 1914 р. – Дерибасівка) - засноване Йосипом Дерибасом в 1796 році. Село також носило назву Дмитрівка, в 1914 році перейменоване в село Михайлівка.
В околицях Михайлівки знайдено кілька поселень доби ранньої та пізньої бронзи.
Село Новоселівка (до 1914 року - Новосілка) – засноване в 1911 році під час столипінської аграрної реформи.
Село Попільне – засноване в 1793 році російськими переселенцями та запорізькими козаками. Перша назва – село Надєждіно. Назва пішла від імені поміщиці Надії Лорер (Арнольді). В 1867 році землю продали німцям-колоністам, село стало носити назву Гофнунгсбург (місто Надії). 1883 року село майже все згоріло. На згадку про цю подію 1914 року село стало називатись Попільне.
Село Суходіл (до 1945 р. – Болгарка) –1802 року на Миколаївщину переселилися сотні болгар, що втікали від турецьких розбійницьких нападів. Ними було засноване село Болгарка (тепер Суходіл).
Село Шмідтівка – засноване в 1934 році як відділок радгоспу ім. Петровського як робітниче поселення.
Село Яблуня – засноване переселенцями в 1926-28 роках.
Стаття 4 . Принципи здійснення місцевого самоврядування
1. Місцеве самоврядування на території територіальної громади базується на принципах, передбачених Конституцією України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
2. У своїй діяльності селищна рада, селищний голова, депутати ради, інші органи та посадові особи, що формуються чи призначаються радою дотримуються додатково таких принципів:
1) максимальної ефективності – рішення, що готуються чи ухвалюються мають бути максимально ефективними серед можливих альтернативних рішень;
2) сталості – використання ресурсів територіальної громади не може шкодити наступним поколінням;
3) екологічності – при прийнятті рішення має забезпечуватись його мінімальний негативний вплив на наколишнє природне середовище;
4) системності – кожне рішення розглядається в контексті його дії разом з іншими рішеннями в просторі та часі;
5) відкритості – рішення готуються та розглядаються відкрито, не може бути жодного рішення закритого від громадськості;
6) громадської участі – підготовка проектів та прийняття рішень, особливо тих, що стосуються планування та використання ресурсів громади мають відбуватись за умов широкого громадського обговорення та врахування інтересів громади;
7) єдності – всі рішення, що приймаються мають забезпечувати єдність територіальної громади, позитивно впливати на розвиток усіх поселень, що входять до складу громади, з метою вирівнювання якості життя та можливостей для усіх жителів громади.
3. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи несуть відповідальність перед територіальною громадою за порушення, викладених у частині 2 цієї статті принципів.
Стаття 5 . Система місцевого самоврядування у громаді
Місцеве самоврядування здійснюється Громадою в межах прав, наданих їй Конституцією та законами України як безпосередньо, так і через місцеву раду та її виконавчі органи.
1. Систему місцевого самоврядування у громаді складають органи та посадові особи, що обираються, створюються або призначаються відповідно до закону та цього статуту.
2. Носієм права місцевого самоврядування є Березанська територіальна громада, яка включає усіх жителів населених пунктів, що входять до складу громади.
3. До системи органів місцевого самоврядування у громаді належать:
1) територіальна громада;
2) рада громади - Березанська селищна рада;
3) голова громади – Березанський селищний голова;
4) виконавчі органи громади – виконавчий комітет Березанської селищної ради;
5) старости округів - сіл: Василівка, Михайлівка, Новоселівка, Матіясове, Лиманське, Андрієво – Зорине, Шмідтівка, Калинівка, Калабатине, Суходіл, Яблуня, Лимани, Вікторівка та селищ Елеваторне та Елеваторне;
- органи самоорганізації населення.
4. У територіальних одиницях, за рішенням ради громади можуть створюватись територіальні підрозділи виконавчих органів ради громади.
У територіальних одиницях можуть створюватись органи самоорганізації населення, які наділяються частиною повноважень виконавчих органів ради громади та відповідними ресурсами.
5. Повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються законом.
6. Органи та посадові особи місцевого самоврядування у своїй діяльності керуються законами України, цим статутом та рішеннями селищної ради, прийнятими відповідно до власної компетенції та цього статуту.
Стаття 6 . Об’єднання та асоціації
1. Селищна рада (далі – Рада) за власною ініціативою, або за ініціативою громади, в порядку визначеному законом та цим Статутом може об’єднувати зусилля з органами місцевого самоврядування сусідніх територіальних громад для вирішення спільних завдань, в рамках співробітництва територіальних громад.
2. Рада, на підставі закону, за результатами та на основі публічного обговорення, в інтересах розвитку територіальної громади може приймати рішення про об’єднання з суміжними територіальними громадами в єдину об’єднану громаду.
3. Рада, селищний голова, у порядку встановленому законом, можуть вступати в договірні відносини з органами місцевого самоврядування територіальних громад України, громад (муніципалітетів) інших країн або їх асоціаціями, входити до всеукраїнських, регіональних асоціацій органів місцевого самоврядування, міжнародних асоціацій.
Стаття 7 . Взаємовідносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування громади з громадськими організаціями, політичними партіями, іншими об’єднаннями
1. Органи і посадові особи місцевого самоврядування взаємодіють з політичними партіями, громадськими, релігійними організаціями, іншими легалізованими відповідно до чинного законодавства України об’єднаннями на засадах рівності, безсторонності, виключно в інтересах територіальної громади.
2. Надання переваг, чи встановлення обмежень для діяльності політичних партій, громадських організацій та інших об’єднань громадян в межах території юрисдикції селищної ради не допускається.
Стаття 8. Добросусідство
1. Територіальна громада у стосунках із суміжними територіальними громадами дотримується принципів добросусідства та партнерства.
2. Органи місцевого самоврядування територіальної громади дбають про збереження довкілля на зовнішніх межах територіальної громади та здійснюють необхідних кроків для узгодження із суміжними громадами рішень щодо використання земель у примежовій зоні, допомагають фізичним та юридичним особам, що користуються ресурсами територіальної громади та суміжних громад у вирішенні питань з органами місцевого самоврядування таких громад.
Розділ 2. Адміністративний устрій громади
Стаття 9 . Територіальний устрій громади
1. Березанська громада складається з таких територіальних одиниць:
1) смт Березанка,
2) села Андріївка,
3) села Попільне,
4) села Малахове,
5) села Марківка,
6) села Василівка,
7) села Михайлівка,
8) села Новоселівка,
9) селище Елеваторне,
10) села Матіясове,
11) села Лиманське,
12) села Андрієво - Зорине,
13) села Шмідтівка,
14) селище Елеваторне,
15) села Калинівка,
16) села Суходіл,
17) села Яблуня,
18) села Калабатине,
19) села Лимани,
20) села Вікторівка.
2. За рішенням селищної ради у складі територіальних одиниць, визначених частиною 1 цієї статті у порядку визначеному цим Статутом, можуть визначатись територіальні спільноти, як основа для створення органів самоорганізації населення.
Стаття 10. Населені пункти
10.1. Село Андріївка
10.1.1. Село Андріївка входить до складу Березанської об’єднаної територіальної громади.
10.1.2. Загальна характеристика села Андріївка: площа села складає – 9,75 га; кількість мешканців (станом на 01.01.2018 р.) – 146.
10.1.3. Село Андріївка є територіальною основою для створення органів самоорганізації населення.
10.2. Село Малахове
10.2.1. Село Малахове входить до складу Березанської об’єднаної територіальної
громади.
10.2.2. Загальна характеристика села Малахове: площа села складає – 27,75 га; кількість мешканців (станом на 01.01.2018 р.) – 322.
10.2.3. Село Малахове є територіальною основою для створення органів самоорганізації населення.
10.3. Село Попільне
10.3.1. Село Попільне входить до складу Березанської об’єднаної територіальної громади.
10.3.2. Загальна характеристика села Попільне: площа села складає – 14,25 га; кількість мешканців (станом на 01.01.2018 р.) – 181.
10.3.3. Село Попільне є територіальною основою для створення органів самоорганізації населення.
10.4. Село Марківка
10.4.1. Село Марківка входить до складу Березанської об’єднаної територіальної громади.
10.4.2. Загальна характеристика села Марківка: площа села складає – 11,0 га; кількість мешканців (станом на 01.01.2018 р.) – 171.
10.4.3. Село Марківка є територіальною основою для створення органів самоорганізації населення.
10.5. Село Василівка
10.5.1. Село Василівка входить до складу Березанської об’єднаної територіальної громади.
10.5.2. Загальна характеристика села Василівка: площа села складає – 70,70 га.; кількість мешканців (станом на 01.01.2018 р.) – 801.
10.5.3. Село Василівка є територіальною основою для створення органів самоорганізації населення.
10.6.Село Михайлівка
10.6.1. Село Михайлівка входить до складу Березанської об’єднаної територіальної громади.
10.6.2. Загальна характеристика села Михайлівка: площа села складає – 38,40 га.; кількість мешканців (станом на 01.01.2018 р.) – 94.
10.6.3. Село Михайлівка є територіальною основою для створення органів самоорганізації населення.
10.7. Село Новоселівка
10.7.1. Село Новоселівка входить до складу Березанської об’єднаної територіальної громади.
10.7.2. Загальна характеристика села Новоселівка: площа села складає –37,00 га.; кількість мешканців (станом на 01.01.2018 р.) – 85.
10.7.3. Село Новоселівка є територіальною основою для створення органів самоорганізації населення.
10.8. Селище Елеваторне (Василівський старостинський округ)
10.8.1. Селище Елеваторне входить до складу Березанської об’єднаної територіальної громади.
10.8.2. Загальна характеристика селища Елеваторне: площа села складає –1,10 га; кількість мешканців (станом на 01.01.2017р.) – 3.
10.9. Село Матіясове
10.9.1. Село Матіясове входить до складу Березанської об’єднаної територіальної громади.
10.9.2. Загальна характеристика села Матіясове: площа села складає – 122,40 га; кількість мешканців (станом на 01.01.2018 р.) – 357.
10.9.3. Село Матіясове є територіальною основою для створення органів самоорганізації населення.
10.10. Село Лиманське
10.10.1. Село Лиманське входить до складу Березанської об’єднаної територіальної громади.
10.10.2. Загальна характеристика села Лиманське: площа села складає – 40,00 га.; кількість мешканців (станом на 01.01.2018 р.) – 25.
10.10.3. Село Лиманське є територіальною основою для створення органів самоорганізації населення.
10.11. Село Андрієво-Зорине
10.11.1. Село Андрієво-Зорине входить до складу Березанської об’єднаної територіальної громади.
10.11.2. Загальна характеристика села Андрієво-Зорине: площа села складає – 62,50 га.; кількість мешканців (станом на 01.01.2018 р.) – 215.
10.11.3. Село Андрієво-Зорине є територіальною основою для створення органів самоорганізації населення.
10.12. Село Шмідтівка
10.12.1. Село Шмідтівка входить до складу Березанської об’єднаної територіальної громади.
10.12.2. Загальна характеристика села Шмідтівка: площа села складає – 15,30 га; кількість мешканців (станом на 01.01.2018 р.) – 8.
10.13. Селище Елеваторне (Матіясівський старостинський округ)
10.13.1. Селище Елеваторне входить до складу Березанської об’єднаної територіальної громади.
10.13.2. Загальна характеристика селища Елеваторне: площа села складає – 40,00 га.; кількість мешканців (станом на 01.01.2018 р.) – 3.
10.14. Село Калинівка
10.14.1. Село Калинівка входить до складу Березанської об’єднаної територіальної громади.
10.14.2. Загальна характеристика села Калинівка: площа села складає – 87,10 га; кількість мешканців (станом на 01.01.2018 р.) – 856.
10.14.3. Село Калинівка є територіальною основою для створення органів самоорганізації населення.
10.15. Село Калабатине
10.15.1. Село Калабатине входить до складу Березанської об’єднаної територіальної громади.
10.15.2. Загальна характеристика села Калабатине: площа села складає – 29,50 га.; кількість мешканців (станом на 01.01.2018 р.) – 184.
10.15.3. Село Калабатине є територіальною основою для створення органів самоорганізації населення.
10.16. Село Суходіл
10.16.1. Село Суходіл входить до складу Березанської об’єднаної територіальної громади.
10.16.2. Загальна характеристика села Суходіл: площа села складає – 35,05 га.; кількість мешканців (станом на 01.01.2018 р.) – 16.
10.17. Село Яблуня
10.17.1. Село Яблуня входить до складу Березанської об’єднаної територіальної громади.
10.17.2. Загальна характеристика села Яблуня: площа села складає – 31,52 га; кількість мешканців (станом на 01.01.2018 р.) – 20.
10.18. Село Лимани
10.18.1. Село Лимани входить до складу Березанської об’єднаної територіальної громади.
10.18.2. Загальна характеристика села Лимани: площа села складає – 149,47 га.; кількість мешканців (станом на 01.01.2018 р.) – 750.
10.18.3. Село Лимани є територіальною основою для створення органів самоорганізації населення.
10.19. Село Вікторівка
10.19.1. Село Вікторівка входить до складу Березанської об’єднаної територіальної громади.
10.19.2. Загальна характеристика села Вікторівка: площа села складає – 64,70 га.; кількість мешканців (станом на 01.01.2018 р.) – 206.
- 3. Село Вікторівка є територіальною основою для створення органів самоорганізації населення.
Стаття 11 . Смт Березанка
1. Смт Березанка є адміністративним центром територіальної громади.
2. Загальна характеристика смт Березанка: площа селища міського типу складає – 1108,4450 га.; кількість мешканців (станом на 01.01.2018 р.) – 4170.
3. Смт Березанка є територіальною основою для створення органів самоорганізації населення.
Стаття 12 . Компетенція територіальної громади
1. Територіальна громада повноважна безпосередньо або через утворені нею органи місцевого самоврядування розглядати і вирішувати питання, віднесені до її відома Конституцією та законами України, а також вирішення будь-якого іншого питання, яке не вилучене із сфери компетенції місцевого самоврядування і вирішення якого не доручено жодному іншому органу.
2. До виключної компетенції територіальної громади належать:
1) надання згоди на зміну назви населеного пункту, що визначає назву територіальної громади;
2) попередній розгляд та обговорення у порядку, визначеному законом та цим Статутом проектів містобудівної документації, а саме – схем планування території громади, генеральних планів поселень, що входять до складу громади;
3) прийняття рішення щодо надання дозволу на будівництво об’єктів в межах територіальної громади, що можуть суттєво змінити склад населення громади чи вплинути на довкілля.
Стаття 13 . Право на участь у здійсненні місцевого самоврядування
1. Право на участь у здійсненні місцевого самоврядування в повному обсязі здійснюють члени територіальної громади – громадяни України, які досягли 18-річного віку і є дієздатними, та які зареєстровані, або постійно проживають у населених пунктах, що входять до складу громади.
2. Члени територіальної громади мають право обирати та бути обраними або призначеними на посади в органи місцевого самоврядування, брати участь у місцевих референдумах, опитуваннях, зборах громадян за місцем проживання, реалізовувати права на участь в управлінні громадою, визначені цим Статутом, користуватися іншими правами на участь у здійсненні місцевого самоврядування передбаченими Конституцією України, законами України і цим Статутом.
3. Органи місцевого самоврядування докладають зусиль до підтримки ініціатив молоді щодо розвитку громади, їх участі в діяльності органів місцевого самоврядування, охоронні довкілля тощо.
Стаття 14. Права членів територіальної громади
1. Члени територіальної громади, в порядку, передбаченому Статутом та чинним законодавством України мають право:
1) на безпечне та комфортне для проживання середовище;
2) на надання якісних публічних та соціальних послуг, що надаються органами місцевого самоврядування та бюджетними установами на території громади, відповідно до тих ресурсів, якими володіють ці органи та установи;
3) бути присутніми на засіданнях селищної ради відповідно до кількості місць у залі для цього передбачених;
4) контролювати діяльність селищної ради та її посадових осіб у формах встановлених чинним законодавством та цим Статутом;
5) одержувати повну та достовірну інформацію про діяльність селищної ради, її посадових осіб, знайомитися у встановленому порядку з документами й іншими матеріалами селищної ради;
6) одержувати копії правових актів селищної ради, виконкому та селищного голови з питань, що не стосуються внутрішньої організації діяльності апарату ради та її виконавчих органів;
7) направляти індивідуальні та колективні звернення (скарги, заяви, пропозиції) органам і посадовим особам селищної ради, одержувати на них відповіді у встановлені законом терміни;
8) на персональний прийом посадовими особами селищної ради та її виконавчих органів;
9) брати участь у створенні та діяльності органів самоорганізації населення (за місцем проживання), реалізовувати права на громадські слухання, місцеві ініціативи та інші форми місцевої демократії, визначені цим Статутом;
10) ініціювати проведення громадських робіт з упорядкування території громади;
11) вносити пропозиції, щодо визначення територій, об’єктів яким варто надати статус пам’яток місцевого значення;
12) реалізовувати інші права, відповідно до чинного законодавства та цього Статуту.
2. Здійснення прав члена територіальної громади не повинно здійснюватися у спосіб, що порушує права та свободи інших осіб та територіальної громади в цілому.
3. Забороняються будь-які обмеження прав членів територіальної громади в залежності від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, терміну проживання у громаді, за мовними й іншими ознаками.
Стаття 15. Обов’язки членів територіальної громади
1. Члени територіальної громади зобов’язані:
1) не шкодити довкіллю та утримуватись від дій, що погіршують навколишнє природне середовище, оберігати водні ресурси та зелені насадження від забруднень та знищення;
2) дотримуватись принципу добросусідства, намагатись будувати відносини з іншими членами громади на основі поваги їхніх прав та узгодження власних інтересів з інтересами інших членів громади та громади в цілому;
3) своєчасно та в повному обсязі сплачувати податки, збори та інші обов’язкові платежі, оплачувати комунальні послуги, роботи і товари, надані комунальними підприємствами відповідно до рішень селищної ради та договорів з постачальниками послуг, робіт, товарів;
4) виконувати рішення селищної ради, ухвалених відповідно до повноважень та процедур, визначених законодавством та цим Статутом;
5) оберігати історичні, культурні, природні пам’ятки територіальної громади, дотримуватись правил користування такими пам’ятками, встановленими органами місцевого самоврядування громади;
6) дбати про збереження традицій територіальної громади та про їх передачу майбутнім поколінням;
7) дотримуватись правил забудови, санітарного стану, та інших, що діють на території громади в цілому чи в межах територіальної одиниці громади;
8) виховувати своїх дітей на принципах місцевого патріотизму, любові до батьківщини, збереження та примноження його традицій, дотримання здорового способу життя.
2. Перелік обов’язків, передбачений даною статтею не є вичерпним.
3. Не виконання обов’язків, визначених цією статтею є підставою для громадського осуду або накладення адміністративних чи інших стягнень (покарань) в порядку, визначеному законами України.
Стаття 16. Єдність прав і обов’язків
1. Права і обов’язки членів територіальної громади взаємопов’язані. Наявність прав породжує необхідність виконання обов’язків.
2. Територіальна громада безпосередньо та через створенні нею органи створює умови необхідні для вільного розвитку особистості кожного члена територіальної громади.
3. Територіальна громада заохочує своїх членів до активної участі в управління громадою та у її розвитку.
Стаття 17. Форми здійснення місцевого самоврядування територіальною громадою
1. Територіальна громада реалізує право місцевого самоврядування у формі місцевих виборів, місцевого референдуму, консультативного опитування та формах участі членів громади у підготовці та прийнятті рішень органами місцевого самоврядування та самоорганізації населення відповідно до законодавства та цього Статуту.
2. Формами участі членів громади у підготовці та прийнятті рішень органами місцевого самоврядування та самоорганізації (демократія участі) є:
1) громадські слухання;
2) збори громадян за місцем проживання;
3) громадські ініціативи;
4) органи самоорганізації населення.
2. Вищими формами безпосереднього здійснення територіальною громадою місцевого самоврядування є місцевий референдум і місцеві вибори.
Розділ 3. Система виконавчих органів та посадових осіб у громаді
Стаття 18. Виконавчі органи Березанської селищної ради
1. Рада утворює власні виконавчі органи, виходячи із повноважень таких органів, власних фінансових можливостей та ефективності надання такими органами публічних послуг в межах усієї території громади.
2. До виконавчих органів належать:
виконавчий комітет Березанської селищної ради.
3. Виконавчі органи ради здійснюють свої повноваження відповідно до закону та рішень ради громади, ухвалених відповідно до її компетенції.
4. Склад виконавчого комітету визначається радою за пропозицією селищного голови.
5. Старости округів входять до складу виконавчого комітету за посадою.
Стаття 19. Староста округу
1. Староста округу представляє інтереси населення відповідного округу у виконавчому комітеті та є представником виконавчого комітету по цих населених пунктах.
2. Староста інформує жителів округу про рішення, ухвалені радою громади, її виконавчими органами, інформує раду громади та її виконавчі органи про ситуацію в окрузі, потреби жителів у послугах, а також про якість надання таких послуг комунальними підприємствами, службами чи приватними надавачами цих послуг.
3. Староста, у необхідних випадках, організовує в межах округу громадські слухання, збори жителів для з’ясування їх позицій щодо окремих рішень ради громади, які готуються для ухвалення.
4. У випадках, визначених законодавством та цим Статутом, проекти рішень ради громади розглядаються на громадських слуханнях згідно з цим Статутом.
Розділ 4. Демократія участі
Глава 4.1. Громадські слухання.
Стаття 20. Громадські слухання
1. Громадські слухання є одним із способів реалізації членами територіальної громади свого права на участь у місцевому самоврядуванні.
2. Громадські слухання – це зустрічі членів територіальної громади з депутатами та посадовими особами селищної ради з метою порушення актуальних питань, що належать до відання місцевого самоврядування, ознайомлення з позицією місцевої влади з цих питань та надання пропозицій і зауважень.
3. Участь депутатів, старост і посадових осіб селищної ради та її виконкому в громадських слуханнях із питань, що належать до їх відання, є обов’язковою.
4. Слухання провадяться на засадах добровільності, гласності, відкритості та свободи висловлювань.
5. Участь у ініціюванні та проведенні громадських слухань може брати будь-який дієздатний член територіальної громади, який має право голосу на місцевих виборах.
6. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду селищною радою та її виконавчим комітетом і мають для них рекомендаційний характер.
7. Громадські слухання не можуть провадитися:
1) з питань, не віднесених до компетенції місцевого самоврядування;
2) з питань загальнодержавного значення та ініціатив, що носять політичний характер;
3) з питань, що суперечать чинному законодавству.
8. Громадські слухання не можуть провадитися менш як за два місяці до проведення виборів органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
9. Наступні громадські слухання з одного й того ж питання на тій самій території провадяться не раніше як через три місяці після провадження попередніх.
10. Громадські слухання щодо звітів діяльності органів місцевого самоврядування громади провадяться не рідше одного разу на рік.
11. Громадські слухання провадяться щодо питань, які стосуються членів усієї територіальної громади, або таких її частин:
1) мешканців окремих населених пунктів (смт Березанка, сіл: Андріївка, Попільне, Малахове, Марківка, Василівка, Михайлівка, Новоселівка, селища Елеваторне, сіл: Матіясове, Лиманське, Андрієво – Зорине, Шмідтівка, селища Елеваторне, сіл: Калинівка, Калабатине, Суходіл, Яблуня, Лимани, Вікторівка);
2) мешканців декількох (не менше двох) вулиць.
Стаття 21. Ініціювання громадських слухань
1. Суб’єктами права ініціювання громадських слухань (далі – Ініціатори) є:
1) члени територіальної громади у межах 10 відсотків від кількості населення, яке проживає в ній;
2) громадська організація, що діє на території громади;
3) орган самоорганізації населення;
4) група депутатів селищної ради у складі не менш як п’ять депутатів;
5) постійна комісія селищної ради;
6) виконавчий комітет селищної ради;
7) селищний голова.
2. У випадку, коли Ініціаторами громадських слухань є члени територіальної громади, з їх числа формується Ініціативна група в кількості не менше п’яти осіб.
Стаття 22. Оформлення ініціативи
1. Громадські слухання, Ініціатором яких є селищний голова чи виконавчий комітет селищної ради, оголошуються шляхом ухвалення ними відповідного рішення, розпорядження.
2. Ініціатори, визначені підпунктами 1) – 6) частини 1 статті 21 подають до селищної ради письмове повідомлення про ініціативу провадження громадських слухань (далі – повідомлення, ініціатива) у формі:
1) заяви, підписаної всіма членами Ініціативної групи (із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові, домашньої адреси) – якщо Ініціаторами є члени територіальної громади;
2) листа керівника громадської організації з доданим рішенням її керівного органу, ухваленим відповідно до компетенції – якщо Ініціатором є громадська організація;
3) листа керівника органу самоорганізації населення з доданим витягом із протоколу засідання цього органу – якщо Ініціатором є орган самоорганізації населення;
4) заяви, підписаної всіма членами групи депутатів – якщо Ініціатором є група депутатів селищної ради;
5) листа керівника постійної комісії селищної ради з доданим витягом з протоколу засідання комісії – якщо Ініціатором є постійна комісія селищної ради.
3. У повідомленні зазначаються:
1) проблема (питання), що виноситься на громадські слухання;
2) територія, якої стосується проблема (питання), що виноситься на громадські слухання;
3) особа чи особи, уповноважені представляти Ініціаторів.
4. Секретар селищної ради реєструє повідомлення у встановленому порядку як вхідний документ ради та повідомляє номер реєстрації Ініціатору (члену ініціативної групи).
5. Впродовж трьох робочих днів з моменту реєстрації повідомлення секретар селищної ради на вимогу Ініціаторів організовує їх зустріч з селищним головою та відповідальними працівниками селищної ради для розгляду проблеми, щодо якої ініціюється провадження громадських слухань, на предмет її вирішення селищною радою відповідно до власної компетенції у встановлені терміни.
6.Якщо така зустріч не організовувалася чи не відбулася з причин, що не залежать від Ініціаторів, або якщо в результаті зустрічі не було досягнуто узгодженого рішення, то:
1) ініціативна група розпочинає збір підписів на підтримку ініціативи, якщо Ініціаторами слухань є члени територіальної громади чи окремих її частин;
2) селищний голова не пізніше ніж через п’ять робочих днів з моменту реєстрації повідомлення приймає рішення про реєстрацію ініціативи (якщо Ініціаторами слухань є інші суб’єкти, зазначені у підпунктах 1) – 6) частини 1 статті 21 цього статуту).
7. Секретар селищної ради невідкладно письмово повідомляє Ініціаторів про кількість підписів, що їх необхідно зібрати відповідно, а також видає їм зразок підписного листа встановленої форми.
Стаття 23. Підписний лист
1. Підписний лист повинен містити такі дані:
1) перелік питань, що виносяться на громадські слухання;
2) прізвище, ім’я та по-батькові, дату народження, домашню адресу та підпис члена територіальної громади на підтримку ініціативи.
2. Підписні листи з підписами на підтримку ініціативи подаються Ініціатором до селищної ради разом з супровідним листом протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання зразка підписного листа.
Якщо впродовж зазначеного строку Ініціатори не зібрали необхідної кількості підписів, ініціатива вважається такою, що не відбулася.
3. Секретар селищної ради має право перевірити достовірність підписів у поданому ініціативною групою підписному листі і вмотивовано у письмовій формі вказати на виявлені недоліки. У цьому випадку Ініціатору надається додатково три календарних дні для збору підписів.
4. Впродовж п’яти робочих днів з дня надходження підписних листів з необхідною кількістю підписів на підтримку ініціативи селищний голова приймає рішення про реєстрацію ініціативи проведення громадських слухань.
5. Якщо селищний голова за наявності підстав, визначених цим Статутом, не прийняв рішення про реєстрацію ініціативи, Ініціатор має право самостійно оголосити про провадження громадських слухань, підготувати та провести їх у порядку, встановленому цим Статутом. У такому разі Ініціатор є одноосібним виконавцем усіх наступних заходів, передбачених цим Статутом.
6. Рішення про реєстрацію ініціативи секретар селищної ради доводить до відома Ініціатора впродовж трьох календарних днів.
Стаття 24. Підготовка громадських слухань
1. Упродовж п’яти робочих днів після реєстрації ініціативи секретар ради за погодженням з Ініціатором затверджує план проведення заходів з організації та провадження громадських слухань.
2. План проведення заходів з організації та провадження громадських слухань повинен передбачати:
1) створення дорадчого комітету з провадження громадських слухань;
2) створення, в разі необхідності, експертних груп із проблем, що виносяться на громадські слухання;
3) календарний план проведення заходів з організації та провадження громадських слухань.
3. Дорадчий комітет у кількості 5-10 осіб створюється розпорядженням селищного голови у складі:
1) представників виконкому селищної ради, у тому числі посадової особи, яка відповідає за організацію підготовки та проведення громадських слухань;
2) представників Ініціатора громадських слухань (за згодою);
3) депутатів селищної ради (за згодою);
4) представників громадських організацій (за згодою).
4. Дорадчий комітет забезпечує підготовку проектів рекомендацій з питань, що виносяться на громадські слухання, та підготовку матеріалів для учасників слухань. Очолює дорадчий комітет представник Ініціатора громадських слухань.
5. Регламент проведення засідань дорадчого комітету визначається самим комітетом.
6. Виконавчий комітет селищної ради здійснює організаційне й матеріально-технічне забезпечення роботи дорадчого комітету та експертних груп.
7. Органи й посадові особи місцевого самоврядування, адміністрація підприємств, установ та організацій, що перебувають у комунальній власності, сприяють проведенню громадських слухань і надають дорадчому комітету, на його прохання, необхідну інформацію та матеріали.
8. Рішення та рекомендації дорадчого комітету оприлюднюються у тому ж порядку, що і рішення селищної ради.
9. Організаційно-технічне забезпечення підготовки та проведення громадських слухань, у тому числі діяльності дорадчого комітету та експертних груп здійснюється виконавчим комітетом селищної ради. Фінансові витрати, пов’язані з їх підготовкою та проведенням, здійснюються з селищного бюджету, або з інших джерел, не заборонених законодавством.
Стаття 25. Провадження громадських слухань
1. З урахуванням строків, встановлених цим Статутом, громадські слухання мають бути проведені у термін, що не перевищує двох місяців з дня реєстрації ініціативи щодо їх провадження. Слухання можуть бути відкладені на вимогу Ініціаторів, однак не більш як ще на один місяць.
2. Час та місце провадження громадських слухань визначаються розпорядженням селищного голови після узгодження з дорадчим комітетом.
3. Про час та місце провадження громадських слухань повідомляють не пізніш трьох днів до їхнього провадження шляхом оголошення в доступних для громади місцях або в інший прийнятний спосіб.
4. Провадить громадські слухання головуючий, яким є голова дорадчого комітету.
5. На громадських слуханнях приймається регламент роботи, який обов’язково передбачає доповідь представника Ініціатора слухань, доповідь від дорадчого комітету, виступи від експертних груп.
6. Під час громадських слухань не допускається розгляд питань та прийняття рішень, які не стосуються теми слухань та не були внесені до їх порядку денного.
7. Усі пропозиції учасників заносяться до протоколу громадських слухань, за ведення якого відповідає секретар слухань.
8. Секретарем слухань є секретар дорадчого комітету чи інша особа, яку обирають учасники громадських слухань.
9. Головуючий зобов’язаний надати слово представникам усіх груп, які висловили свою позицію під час роботи дорадчого комітету. При цьому головуючий має право перервати виступ, який не стосується теми слухань.
10. За наявності різних проектів рекомендацій з одного й того ж питання з метою визначення рівня їх підтримки може провадитися рейтингове голосування, у якому беруть участь ті учасники слухань, що проживають на відповідній території, якої стосується це питання.
Стаття 26. Документування та правові наслідки
1. Протокол громадських слухань готується головуючим та секретарем громадських слухань і подається секретарю ради не пізніше трьох робочих днів після їх провадження.
2. Протокол громадських слухань повинен містити:
1) тему, час і місце провадження слухань;
2) пропозиції дорадчого комітету;
3) кількість учасників громадських слухань, у т.ч. тих, що проживають на території, якої стосується питання, що було предметом рейтингового голосування;
4) пропозиції (рекомендації), що їх висловлювали учасники слухань;
5) результати рейтингового голосування за наявності різних проектів пропозицій (рекомендацій).
3. Протокол громадських слухань готують у трьох примірниках, один з яких передається на зберігання секретарю ради, другий – представнику Ініціатора, третій – вивішується на інформаційному стенді селищної ради для ознайомлення.
4. Пропозиції (рекомендації) громадських слухань підлягають розгляду на найближчій сесії ради або на найближчому засіданні виконкому.
5. Пропозиції (рекомендації) за результатами провадження громадських слухань підлягають обнародуванню у встановленому регламентом ради порядку упродовж тижня з дня їх розгляду.
6. Рада може прийняти окреме рішення за результатами провадження громадських слухань.
Глава 4.2. Загальні збори громадян за місцем проживання
Стаття 27. Загальні збори
1. Загальні збори громадян за місцем проживання (далі – Збори) є формою безпосередньої участі членів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, одним із способів реалізації ними своїх прав на участь у місцевому самоврядуванні у громаді.
2. Збори проводяться на засадах добровільності, гласності, вільного та неупередженого обговорення питань місцевого значення, гарантій прав місцевого самоврядування та законності.
3. Рішення Зборів підлягають розгляду для врахування у своїй діяльності селищною радою, її виконавчим комітетом та органами самоорганізації населення відповідно до компетенції.
4. Питання ініціювання, підготовки, проведення Зборів та реалізації ухвалених ними рішень регулюються чинним законодавством України та цим Статутом.
Стаття 28. Види зборів громадян за місцем проживання
1. Збори проводяться за місцем проживання громадян.
2. На території ради можуть проводиться такі види зборів із такими нормами представництва:
1) Збори усієї територіальної громади з нормою представництва не менше одного представника від багатоквартирного будинку та не менше одного представника – від десяти будинків індивідуальної забудови;
2) Збори селища міського типу, села, де кількість населення більше 300 чол. – з нормою представництва не менше одного представника від багатоквартирного будинку та не менше одного представника – від семи будинків індивідуальної забудови;
4) Збори села, де кількість населення в межах 100 чол. – з нормою представництва не менше одного представника від багатоквартирного будинку та не менше одного представника – від п’яти будинків індивідуальної забудови.
5) Збори вулиці/вулиць (відповідно до назв вулиць): не менш трьох представників від багатоквартирного будинку та не менш одного – від трьох будинків індивідуальної забудови;
6) Збори будинку/будинків багатоповерхової забудови: не менше одного представника з кожної квартири багатоквартирного будинку/будинків.
Стаття 29. Участь у зборах
1. Участь у роботі Зборів з правом голосу у порядку, визначеному цим Статутом, можуть брати члени територіальної громади, які досягли вісімнадцятирічного віку, не визнані судом недієздатними та на законних підставах тимчасово або постійно проживають в межах територіальної громади або відповідної її частини.
2. Участь уповноваженого представника виконавчого комітету селищної ради у роботі Зборів є обов’язковою, однак Збори проводяться незалежно від його присутності.
3. Члени територіальної громади віком від 14 до 18 років можуть брати участь у зборах з правом слова, не впливають на кворум та не беруть участі в голосуванні.
Стаття 30. Суб’єкти права ініціювання Зборів
Суб’єктами права ініціювання Зборів (далі – Ініціатор) у порядку, визначеному цим Статутом можуть бути:
1) Ініціативна група у складі не менше п’яти членів територіальної громади, які відповідають вимогам, визначеним частиною 1 статті 28 цього Статуту;
2) осередок політичної партії чи громадська організація, легалізовані на території ради відповідно до законодавства;
3) група депутатів селищної ради у складі не менше шести депутатів ради – для зборів територіальної громади, та не менше трьох депутатів для зборів населених пунктів, що входять до складу громади;
4) органи самоорганізації населення;
5) виконавчий комітет ради;
6) селищний голова.
|