Стаття 31. Ініціювання Зборів

1. Збори, Ініціатором яких є селищний голова чи виконавчий комітет селищної ради, оголошуються шляхом ухвалення ними відповідного рішення.

2. Ініціатори, визначені у підпунктах 1 - 4 частини 1 статті 30 не пізніш як за 15 днів до пропонованої дати проведення Зборів подають до ради письмове повідомлення про ініціативу скликання Зборів (далі – повідомлення) у формі:

1) заяви, підписаної всіма членами Ініціативної групи (із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові, домашньої адреси) – якщо Ініціаторами є члени територіальної громади чи окремих її частин;

2) заяви керівника громадської організації чи осередку політичної партії з доданим рішенням їх керівних органів, ухваленим відповідно до компетенції – якщо Ініціатором є громадська організація чи осередок політичної партії;

3) заяви керівника органу самоорганізації населення з доданим витягом з протоколу засідання цього органу – якщо Ініціатором є орган самоорганізації населення;

4) заяви, підписаної всіма членами групи депутатів – якщо Ініціатором є група депутатів ради.

3. У повідомленні зазначаються:

1) вид Зборів відповідно до статті цього Статуту;

2) порядок денний Зборів;

3) пропозиції щодо часу та місця проведення Зборів;

4) особа чи особи, уповноважені представляти Ініціаторів.

4. Неподання повідомлення у визначені строки є підставою для визнання Зборів нечинними, а ухвалених рішень – такими, що не мають юридичних наслідків.

5. Секретар ради реєструє повідомлення у встановленому порядку як вхідний документ ради та повідомляє номер реєстрації Ініціатору.

6. Впродовж трьох робочих днів з моменту реєстрації повідомлення секретар ради на вимогу Ініціаторів організовує їх зустріч з селищним головою та відповідальними працівниками виконавчого комітету ради для розгляду проблеми, щодо якої ініціюється скликання Зборів, на предмет її вирішення радою відповідно до власної компетенції у встановлені терміни.

7. Якщо така зустріч не організовувалася чи не відбулася з причин, що не залежать від Ініціаторів, або якщо в результаті зустрічі не було досягнуто узгодженого рішення, то:

1) Ініціативна група розпочинає збір підписів на підтримку ініціативи у порядку, визначеному у статті 31 цього Статуту (якщо Ініціатором є члени територіальної громади чи окремих її частин);

2) селищний голова не пізніше аніж через п’ять робочих днів з моменту реєстрації повідомлення приймає рішення про реєстрацію ініціативи, якщо Ініціатором є зазначені у пунктах 2-4 статті 30 цього Статуту.

8. Секретар ради невідкладно письмово повідомляє Ініціаторів про мінімальну кількість підписів, що їх необхідно зібрати для ініціювання Зборів, а також видає зразок підписного листа встановленої форми.

Стаття 32. Підтримка ініціативи проведення Зборів

1. Підтримка ініціативи проведення зборів від суб’єктів, визначених пунктом 1 статті 30 цього Статуту здійснюється шляхом збору підписів членів територіальної громади.

2. Підписний лист повинен містити такі дані:

1) вид та порядок денний Зборів;

2) прізвище, ім’я та по-батькові, дату народження, домашню адресу та підпис члена територіальної громади на підтримку ініціативи.

3. На підтримку ініціативи Ініціатори повинні зібрати підписи членів територіальної громади чи відповідних її частин у кількості не менше:

1) 100 підписів для Зборів усієї територіальної громади;

2) 50 - для Зборів жителів смт Березанка;

3) 30 – для Зборів сіл: Калинівка, Василівка, Лимани;

4) 20 – для Зборів сіл: Малахове, Матіясове;

5) 15 - для Зборів жителів сіл: Андріївка, Попільне, Марківка, Калабатине, Андрієво-Зорине, Вікторівка;

6) 5 - для Зборів жителів сіл: Суходіл, Яблуня, Лиманське, Михайлівка, Новоселівка.

4. Для Зборів жителів багатоквартирного будинку/будинків кількість підписів визначається виходячи із кількості квартир у будинку і становить не менше однієї третьої від їх кількості.

5. Підписні листи з підписами на підтримку ініціативи подаються Ініціатором до селищної ради разом з супровідним листом протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання зразка підписного листа.

6. Якщо впродовж зазначеного строку Ініціатори не зібрали необхідної кількості підписів, ініціатива вважається такою, що не відбулася.

7. Секретар селищної ради має право перевірити достовірність підписів у поданому ініціативною групою підписному листі і вмотивовано у письмовій формі вказати на виявлені недоліки. У цьому випадку Ініціатору надається додатково три календарних дні для виправлення помилок чи збору підписів.

8. Впродовж п’яти робочих днів з дня надходження підписних листів з необхідною кількістю підписів на підтримку ініціативи селищний голова приймає рішення про проведення Зборів.

9. У разі неможливості організувати проведення Зборів у визначений в письмовому повідомленні Ініціатора термін селищний голова може запропонувати Ініціатору інший час чи місце проведення Зборів. Остаточне рішення у цьому випадку може бути ухвалене за згодою Ініціатора, про що оформляється відповідний протокол, який підписують уповноважені представники Ініціатора та селищний голова.

Стаття 33. Підготовка зборів

1. Впродовж трьох днів після прийняття головою рішення про проведення зборів секретар ради офіційно оголошує дату, місце проведення та порядок денний Зборів та письмово повідомляє про це Ініціатора. Оголошення про проведення Зборів розміщуються на інформаційному стенді селищної ради та у місці проведення Зборів.

2. Секретар селищної ради відповідає за організаційне, матеріальне та технічне забезпечення підготовки та проведення Зборів, а також за запрошення на Збори осіб, визначених відповідно до частини 4 цієї статті.

3. Органи й посадові особи місцевого самоврядування, адміністрація підприємств, установ та організацій, що перебувають у комунальній власності, сприяють проведенню Зборів та надають Ініціатору, за його клопотанням, необхідну для Зборів інформацію.

4. Ініціатор у процесі підготовки Зборів подає секретареві ради пропозиції щодо необхідності присутності на Зборах посадових осіб органів місцевого самоврядування, керівників/фахівців підрозділів виконкому ради, комунальних підприємств чи організацій, депутатів ради, а також готує доповіді й співдоповіді, провадить громадські та інші експертизи місцевих актів (їх проектів), здійснює іншу підготовчу роботу.

Стаття 34. Повноваження і порядок проведення Зборів

1 . Збори мають право обговорювати та приймати рішення з усіх питань місцевого значення, віднесених до компетенції територіальної громади та її органів, а також щодо питань самоорганізації членів територіальної громади, проведення спільних громадських робіт, самооподаткування для вирішення конкретних проблем громади чи окремої територіальної одиниці, визначеної цим статутом.

Перед проведенням Зборів складають список учасників, де зазначають їхні прізвище та ім’я, рік народження, домашню адресу.

2. Збори вважаються легітимними, якщо на них зареєструвалося не менш як 25 % від кількості представників, визначених відповідно до частини 2 статті 28.

3. Для ведення Зборів із числа учасників простою більшістю голосів обирають голову і секретаря Зборів. Головою Зборів не може бути селищний голова або секретар ради.

4. Після обрання голови та секретаря Зборів затверджується порядок денний і регламент (порядок роботи) Зборів, у якому обов’язково передбачаються доповіді представників Ініціатора та ради чи її виконавчого комітету, якщо питання стосується діяльності в сфері повноважень орану місцевого самоврядування.

5. Не допускається розгляд Зборами та прийняття рішень із питань, не внесених до порядку денного Ініціатором і про які не було повідомлено учасників Зборів у порядку, визначеному цим Статутом.

6. Голова Зборів на основі регламенту Зборів:

1) оголошує питання, які вносяться на розгляд Зборів;

2) веде Збори та підтримує на них належну дисципліну й порядок;

3) надає слово для виступів та підбиває підсумки голосування.

7. Якщо голова Зборів зловживає своїм правом головуючого, то Збори можуть висловити йому недовіру й обрати нового голову Зборів.

8. Секретар Зборів веде протокол Зборів та підписує його разом з головою Зборів.

9. Органи й посадові особи місцевого самоврядування мають право виступати за власною ініціативою із співдоповідями з питань, що обговорюються на Зборах.

10. Результати Зборів оформлюються протоколом Зборів, що має містити дані про Ініціаторів, дату й місце проведення Зборів, їх персональний склад, про присутність на Зборах представників засобів масової інформації, органів місцевого самоврядування, про перебіг Зборів, результати розгляду питань тощо. Реєстраційний лист учасників Зборів додається до протоколу Зборів.

11. Протокол оформляється у двох примірниках. Один примірник протоколу Зборів разом із реєстраційним листом учасників Зборів передається на зберігання секретареві ради, другий примірник протоколу залишається у Ініціатора.

12. Секретар ради у триденний термін оприлюднює протокол Зборів шляхом розміщення його засвідчених копій на інформаційному стенді селищної ради, у місці проведення Зборів та офіційному веб-сайті селищної ради.

Стаття 35. Рішення Зборів

1. Проекти рішень Зборів виконавчий комітет ради, або Ініціатор Зборів можуть оприлюднити у засобах масової інформації або іншим способом з метою ознайомлення громадськості.

2. Якщо рішення стосуються самоорганізації, самооподаткування, громадських робіт, тощо, то в самому рішенні визначається порядок його реалізації.

3. Рішення Зборів приймається більшістю голосів учасників Зборів шляхом відкритого або таємного голосування. Спосіб голосування визначається Зборами.

4. Думка меншості учасників Зборів обов’язково заноситься до протоколу Зборів.

5. Рішення Зборів підписується головою та секретарем Зборів та оприлюднюється у в спосіб, визначений для Протоколу Зборів, а також будь-якими іншими прийнятними способами.

6. Контроль за врахуванням рішень Зборів органами і посадовими особами місцевого самоврядування покладається на селищного голову та Ініціатора Зборів.

Стаття 36. Реалізація рішень Зборів

1. Рішення Зборів, що стосуються повноважень органів місцевого самоврядування розглядаються органами та посадовими особами місцевого самоврядування відповідно до власної компетенції.

2. Органи й посадові особи місцевого самоврядування враховують у своїй діяльності рішення Зборів.

3. Якщо орган чи посадова особа місцевого самоврядування не вважають за можливе врахувати рішення Зборів, то повинні повідомити про це вмотивованою письмовою заявою селищного голову, раду та Ініціатора.

4. На заходи, де розглядаються питання про врахування рішень Зборів органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, мають бути запрошені представники Ініціатора.

5. Рішення зборів, що стосуються інших питань, реалізуються відповідно до порядку, визначеному самим рішенням і виконуються членами територіальної громади чи жителями відповідної територіальної одиниці добровільно.

Глава 4.3. Місцеві ініціативи

Стаття 37. Місцеві ініціативи

1. Місцевою ініціативою є право територіальної громади безпосередньо внести на розгляд селищної ради проект рішення з будь-якого питання, що належить до компетенції селищної ради.

2. Не можуть бути предметом місцевої ініціативи:

1) питання, що не належать до компетенції ради;

2) питання, заборонені законом для винесення на місцевий референдум;

3) питання, які зачіпають інтереси територій поза межами юрисдикції селищної ради.

Стаття 38. Внесення місцевої ініціативи

1. Місцеві ініціативи реалізуються через ініціативні групи, які створюються у складі не менш як 10 дієздатних членів територіальної громади, що мають право голосу на місцевих виборах.

2. Ініціативна група легалізується шляхом подання до ради заяви про місцеву ініціативу (далі – заява), написаної у довільній формі. До заяви додаються:

1) протокол установчих зборів ініціативної групи із зазначенням прізвищ обраного голови, заступника голови та секретаря ініціативної групи, контактного телефону та адреси для листування;

2) список усіх членів ініціативної групи із зазначенням їх прізвищ, імен, по-батькові, домашніми адресами та з їх особистими підписами;

3) проект рішення ради з питання, що є предметом місцевої ініціативи, підготовлений у відповідності з вимогами регламенту ради, разом із необхідними додатками, які є його невід’ємною частиною.

3. Упродовж 15 календарних днів після отримання заяви селищний голова може відхилити заяву лише у випадку її невідповідності вимогам підпунктам 1-2 частини другої цієї статті. Відхилення заяви може бути оскаржене в суді.

4. Невідповідність проекту рішення вимогам регламенту ради не може бути підставою для відхилення заяви за наявності всіх документів, зазначених у підпунктах 1-2 частини другої цієї статті.

5. У випадку, якщо проект рішення, внесений як місцева ініціатива, є регуляторним актом, то поданню його на розгляд ради передує визначена законодавством процедура (відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності»).

6. У випадку необхідності, секретар ради протягом десяти робочих днів з моменту реєстрації місцевої ініціативи доручає профільним виконавчим органам ради надати господарське, юридичне та фінансове обґрунтування проекту рішення. Отримані документи долучає до проекту рішення, запропонованого ініціативною группою.

7. У випадку, якщо у повідомленні про внесення місцевої ініціативи не дотримані норми частини 1 цієї статті, місцева ініціатива вважається не внесеною та підлягає поверненню ініціаторам, для здійснення уточнень та нового внесення.

Стаття 39. Розгляд місцевої ініціативи

1. Секретар ради організовує підготовку місцевої ініціативи до розгляду на сесії ради відповідно до вимог Регламенту ради, про що письмово повідомляє уповноваженого представника ініціативної групи.

2. Секретар ради контролює включення поданого питання та проекту рішення ради до порядку денного найближчої сесії ради.

3. Розгляд проекту рішення є першочерговим та відбувається за участі ініціативної групи з питань місцевої ініціативи. Члени ініціативної групи обов’язково запрошуються на засідання постійних і тимчасових депутатських комісій ради та беруть участь у всіх засіданнях з питань внесеної ними місцевої ініціативи. Постійні та тимчасові депутатські комісії ради проводять засідання, на яких розглядають проект рішення, поданий у порядку місцевої ініціативи, за участі членів ініціативної групи та готують висновки і рекомендації в межах своєї компетенції. Відсутність висновків або рекомендацій комісій не може бути підставою для відмови у розгляді проекту рішення на сесії ради.

4. Протягом двох місяців з дня подання заяви рада може:

1) Розглянути та прийняти на сесійному засіданні рішення, яким повністю задовольняються вимоги, що є предметом місцевої ініціативи. У такому разі діяльність ініціативної групи припиняється з моменту набуття чинності зазначеним рішенням.

2) Провести консультації з ініціативною групою та прийняти узгоджене рішення по суті місцевої ініціативи. Якщо узгодженого формулювання виробити не вдалося, рада може самостійно на власний розсуд сформулювати та ухвалити рішення з питання, що є предметом місцевої ініціативи.

5. Ухвалене рішення ради з питань місцевої ініціативи в п’ятиденний термін надсилається уповноваженому представнику ініціативної групи та оприлюднюється в на офіційному веб-сайті ради.

6. Якщо ініціативну групу не вдовольняє рішення, прийняте радою у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті, або якщо рада не прийняла рішення по суті місцевої ініціативи, ініціативна група впродовж перших десяти днів третього місяця з дня подання заяви повідомляє раду про початок збирання підписів на підтримку місцевої ініціативи. У іншому разі діяльність ініціативної групи вважається припиненою, а процедура розгляду місцевою ініціативи – завершеною.

7. Ініціативна група може на будь-якому етапі розгляду місцевої ініціативи прийняти рішення про саморозпуск, що є підставою для припинення процедури розгляду ініціативи.

Стаття 40. Підтримка громадою проекту місцевої ініціативи

1. Збір підписів на підтримку місцевої ініціативи здійснюється ініціативною групою у підписних листах встановленої форми.

2. Для внесення місцевої ініціативи на розгляд ради ініціативна група має зібрати підтримку не менше 150 членів територіальної громади .

3. Оригінали підписних листів повинні бути передані до ради до закінчення третього місяця з дня подання заяви.

4. Усі видатки, пов’язані із збиранням підписів, покладаються на ініціативну групу.

5. Упродовж десяти перших днів четвертого місяця з дня подання заяви секретар ради провадить перевірку підписних листів і, у разі їхньої відповідності вимогам частини 2 цієї статті, скликає позачергову спеціальну сесію ради (далі – сесія), або включає розгляд місцевої ініціативи до порядку денного чергової сесії ради.

Стаття 41. Розгляд проекту місцевої ініціативи селищною радою

1. Сесія з розгляду місцевої ініціативи має відбутися не пізніш як на десятий день п’ятого місяця з дня подання заяви про цю ініціативу.

2. Не пізніш як за десять днів до сесії рада повідомляє територіальну громаду про час і місце її проведення та про суть місцевої ініціативи (у формулюванні ініціативної групи) шляхом оголошення в доступних для членів територіальної громади місцях або в інший прийнятний спосіб.

3. Ініціативна група має право самостійно поширювати матеріали про суть місцевої ініціативи та хід її розгляду.

4. Засідання сесії ради, на якому розглядається питання, внесене шляхом місцевої ініціативи, проводиться у відкритому режимі, із забезпеченням можливості участі у цьому засіданні всіх членів ініціативної групи на умовах, які передбачені регламентом ради для депутатів ради.

5. З основною доповіддю по суті місцевої ініціативи виступає уповноважений ініціативною групою представник.

6. Рішення ради з питань, внесених шляхом місцевої ініціативи, приймаються поіменним голосуванням.

7. Копії протоколу сесії ради та підсумків голосування з питань, внесених шляхом місцевої ініціативи, засвідчені у встановленому порядку, у п’ятиденний термін надаються секретарем ради голові ініціативної групи.

8. Рішення ради з питань, внесених шляхом місцевої ініціативи, обнародується радою шляхом оголошення в доступних для членів територіальної громади місцях або в інший прийнятний спосіб.

9. Нова місцева ініціатива з питання, що вже було предметом місцевої ініціативи, може бути внесена на розгляд ради не раніш як через рік з моменту завершення процедури розгляду радою попередньої ініціативи з того самого питання.

10. У випадку незгоди з рішенням ради по суті місцевої ініціативи ініціативна група може оскаржити його у порядку, визначеному законодавством, або розпочати процедуру місцевого референдуму з питань, що були предметом ініціативи, відповідно до чинного законодавства України.

Глава 4.5. Органи самоорганізації населення

Стаття 42. Органи самоорганізації населення

1. Органами самоорганізації населення у Березанській територіальній громаді визнаються представницькі органи, що обрані жителями громади відповідно до закону та цього Статуту.

2. Систему органів самоорганізації населення територіальної громади складають:

1) комітет самоорганізації села;

2) вуличні комітети;

3) квартальні комітети (або інші, за рішенням ради).

Стаття 43. Створення органу самоорганізації населення

1. Ініціатива створення органу самоорганізації населення належить жителям громади, що проживають на території сіл або жителів окремих вулиць в межах вказаних населених пунктів, які реалізують її в порядку визначеному Законом «Про органи самоорганізації населення» через проведення зборів за місцем проживання, які обирають ініціативну групу із створення органу самоорганізації населення.

2. Ініціативна група подає заяву про створення органу самоорганізації населення, разом із документами визначеними законом до селищної ради для отримання дозволу на створення такого органу.

3. Селищна рада на найближчій сесії розглядає питання про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення, визначає територію його діяльності.

4. Отримання дозволу на створення органу самоорганізації населення є підставою для проведення установчих зборів по створенню такого органу, обрання керівництва та затвердження положення про такий орган відповідно до закону.

5. Селищна рада може прийняти типове положення про органи самоорганізації населення у Березанській територіальній громаді та визначити порядок делегування повноважень та надання підтримки діяльності таких органів.

6. Органи самоорганізації населення обираються на термін повноважень селищної ради, якщо інше не встановлене рішенням селищної ради.

Стаття 44. Діяльність органів самоорганізації населення

1. Органи самоорганізації населення вирішують питання, віднесені до їх повноважень законом та рішенням селищної ради і не замінюють собою органи місцевого самоврядування громади.

2. Органи самоорганізації населення здійснюють контроль санітарного стану на своїй території, нагляд за наданням послуг із вивезення сміття, благоустрою території, вирішення дрібних побутових питань своїх членів.

3. Органи місцевого самоврядування територіальної громади сприяють діяльності органів самоорганізації населення.

Розділ 5. Ресурси територіальної громади та порядок їх використання.

Стаття 45. Ресурси територіальної громади та загальні принципи їх використання

1. Головним ресурсом територіальної громади є її мешканці і на задоволення їх потреб використовуються інші ресурси громади, до яких належить:

1) природні ресурси: земельні, водні ресурси, надра;

2) нерухоме майно, що є у власності територіальної громади чи розміщене на її території;

3) інтелектуальна власність, інше майно, що є у власності чи розпорядженні територіальної громади;

4) трудові ресурси;

5) фінансові ресурси, у тому числі кошти місцевого бюджету.

2. Органи та посадові особи місцевого самоврядування зобов’язані бережливо ставитись до використання ресурсів громади, використовувати їх максимально ефективно, зберігаючи можливості використання основних ресурсів майбутніми поколіннями.

3. Право на розпорядження ресурсами громади належить селищній раді, а у випадках і порядку, визначених законом її виконавчим органам.

4. Селищна рада може прийняти рішення про визначення об’єктів, що належать до надбання громади, такими, що не підлягають відчуженню.

5. Селищний голова, на першій сесії у новому календарному році інформує депутатів селищної ради про результати управління ресурсами громади у минулому році та оприлюднює перелік об’єктів, що були відчужені чи набуті громадою за цей період.

Стаття 46. Основні засади управління об’єктами комунальної власності

1. Управління об’єктами комунальної власності здійснюється виконавчими органами ради.

2. За потреби у структурі виконавчих органів ради можуть створюватись спеціалізовані структурні підрозділи для управління окремими типами майна та ресурсів територіальної громади.

3. Органи місцевого самоврядування, їх посадові особи дбають за збереження та примноження комунального майна та його ефективне використання в інтересах громади.

4. Передача об’єктів комунальної власності в оренду здійснюється, як правило на конкурсних засадах, та відповідно до пріоритетів розвитку громади, визначених стратегічними планувальними документами.

Стаття 47. Комунальні підприємства

1. Для забезпечення жителів територіальної громади необхідними послугами, що належать до компетенції органів місцевого самоврядування можуть створюватись на основі комунального майна та фінансових ресурсів громади комунальні підприємства.

2. Створенню комунального підприємства передує детальне вивчення ринку послуг, оцінка витрат бюджетних ресурсів та можливих інших варіантів вирішення питання надання послуг населенню.

3. Комунальні підприємства забезпечують однакову якість послуг, що надаються жителям громади у всіх її населених пунктах.

4. Старости округів контролюють якість послуг, що надаються комунальними підприємствами у цих населених пунктах та інформують про це селищного голову, виконавчий комітет.

Стаття 48. Підтримка соціально-орієнтованого підприємництва

1. Територіальна громада визнає значимість підприємництва для розвитку громади і створює для цього належні умови.

2. За рішенням селищної ради можуть встановлюватись, визначені законом, пільги та заохочення для підприємництва, діяльність якого співпадає із стратегічними планувальними документами громади чи яке має соціально-орієнтований характер.

3. Перегляд ставок та видів місцевих податків, що діють у громаді, а так само ставок орендної плати проводиться не більше одного разу на рік і вводиться в дію не раніше, як наступного бюджетного року від дати прийняття такого рішення, крім випадків встановлених законодавством.

4. Проекти рішень ради, що стосуються встановлення, зміни місцевих податків та зборів, орендної плати за використання земель чи комунального майна підлягають їх обов’язковому оприлюдненню відповідно до Закону «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та обговоренню у комісіях ради із залученням до обговорення асоціацій підприємців, громадських організацій, активістів громади, крім випадків встановлених законом.

Стаття 49. Стратегія розвитку громади

1. Селищна рада організовує розроблення, обговорення та приймає стратегію розвитку громади на довгостроковий до 10 років період.

2. При розробленні стратегії розвитку громади враховуються положення цього статуту щодо ощадливого та ефективного використання ресурсів територіальної громади.

3. Розроблення стратегії розвитку здійснюється відкрито за участі науковців, підприємців, активістів громади, громадських та інших неприбуткових організацій.

4. Проект стратегії розвитку територіальної громади перед його розглядом селищної ради проходить обов’язкову процедуру обговорення на громадських слуханнях, що ініціюються відповідно до цього статуту селищним головою, чи іншими суб’єктами, визначеними Статутом, якщо селищний голова не забезпечує проведення такого обговорення.

5. Стратегія розвитку громади готується таким чином, щоб забезпечити збалансований розвиток усіх населених пунктах громади, не допустити руйнування навколишнього природного середовища та має враховувати положення стратегії розвитку Миколаївської області та інших планувальних документів, ухвалених на обласному/районному рівнях.

Стаття 50. Містобудівна документація

1. З метою реалізації стратегії розвитку територіальної громади, планування територіального та економічного розвитку у територіальній громаді затверджуються містобудівельна документація, визначена законодавством України.

2. Головним просторовим планувальним документом територіальної громади є генеральний план, що визначає проектні рішення для населених пунктів, що складають Березанську об’єднану територіальну громаду.

3. Відповідно до генерального плану території громади, по мірі потреби розробляються детальні схеми забудови, інші містобудівні документи для окремих територіальних одиниць громади.

4. Проект генерального плану, проектів інших містобудівних документів, перед їх затвердженням селищною радою проходять обов’язкове громадське обговорення за процедурами, визначеними законодавством та цим Статутом.

5. Містобудівна документація є відкритою для громадян. Виконавчий орган селищної ради забезпечує доступ жителів територіальної громади до містобудівної документації.

Розділ 6. Охорона надбання територіальної громади

Стаття 51. Надбання громади

1. До надбання територіальної громади, яке перебуває під опікою громади та її органів місцевого самоврядування належать об’єкти природи та культурної спадщини.

2. Історичні будівлі, природний ландшафт та сучасна архітектура визначають неповторний образ та характер поселень територіальної громади, впливають на формування місцевого патріотизму, мають важливе культурне значення для виховання дітей та молоді.

3. Територіальна громада та її органи місцевого самоврядування зобов’язані зберігати для майбутніх поколінь об’єкти надбання громади, визнані такими відповідно до вимог українського законодавства та цього Статуту.

4. Територіальна громада прагне до збереження самобутності спільнот об’єднаної громади, що історично склалися, а також історичних найменувань об’єктів та територіальних одиниць в межах громади.

5. Органи місцевого самоврядування територіальної громади піклуються про задоволення національно – культурних потреб, забезпечення умов для збереження національної ідентичності всіх етнічних груп, що проживають у громаді.

Стаття 52. Природні території та об’єкти, що належать до надбання громади

1. По території Березанського району протікає 2 річки : Сасик, Березань та 20 ставків.

Сасик – річка в межах Веселинівського та Березанського районів Миколаївської області ріка в Миколаївській області. Права притока Березанського лиману (басейн Чорного моря). Довжина 45 км, площа басейну 551 км². Частково використовувалась для зрошення, влітку часто пересихає. Споруджено ставки.

Витоки річки розташовані на північ від села Іванівки Веселинівського району. Тече переважно на південь (частково на південний схід). Впадає у Сасицьку затоку Березанського лиману, на південний схід від села Василівки.

Березань (від турецької назви Бюрі узень – Вовча ріка) – річка в межах Веселинівського , Миколаївського, Очаківського та Березанського районів Миколаївської області. Впадає до Березанського лиману (басейн Чорного моря). Довжина 49 км, площа водозбірного басейну 890 км². Влітку частково пересихає. Використовується на зрошення. Березань бере початок біля села Староолексіївки Веселинівського району. Тече переважно на південь (частково на південний схід). Впадає до Березанської затоки Березанського лиману південніше села Нечаяне.

Більшість ставків на даний час знаходяться без води.

2. Селищна рада за власною ініціативою чи за ініціативою членів територіальної громади у порядку визначеному цим Статутом може прийняти рішення про віднесення до категорії надбання громади природні об’єкти на території, що розміщені в межах населених пунктів громади чи за їх межами.

3. На плані території громади визначаються межі території об’єктів природи, що віднесені до надбання громади.

Стаття 53. Культурна спадщина громади

1. Культурна спадщина громади є частиною її надбання і складається з:

1) Пам’яток історії, до яких належать будинки та споруди, окремі поховання та некрополі, місця бойових дій, визначні місця, пов’язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом українців та етнічних груп, що жили чи живуть у громаді;

2) Об’єктів монументального мистецтва – пам’ятників, пам’ятних знаків;

3) Архітектурних об’єктів – до яких належать окремі будівлі, архітектурні споруди, що повністю або частково збереглися в автентичному стані і характеризуються відзнаками певної культури, епохи, певних стилів, традицій, будівельних технологій або є творами відомих авторів;

4) Об’єктів містобудування – історично сформованих центрів поселень у громаді, вулиць, кутків, площ, тощо, що є носіями певних містобудівних ідей;

5) Об’єктів археології – до яких належать рештки життєдіяльності людини (нерухомі об’єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв), що містяться під земною та на поверхні і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації;

6) інші об’єкти, які можуть бути визначені такими рішенням селищної ради , зокрема об’єкти садово-паркового мистецтва, ландшафтні природні території, які мають історичну цінність.

2. Пам’ятки культурної спадщини віднесені до надбання громади відповідно до цього Статуту обліковуються виконавчим органом ради, який веде реєстр пам’яток, виготовляє відповідні знаки та забезпечує дотримання режиму їх використання.

Стаття 54. Увічнення пам’яті щодо історичних осіб та подій на території громади

1. Територіальна громада прагне до відновлення та збереження історичної пам’яті на своїй території через найменування територіальних одиниць або матеріальних об’єктів (навчальні заклади, підприємства, установи, організації, монументи, меморіальні комплекси та інші архітектурні форми).

2. При найменуванні чи перейменуванні перевага надається історичним назвам, що були характерними упродовж довгого часу для населених пунктів, що входять до складу громади Березанської ОТГ та України, при цьому у назві територіальних одиниць чи матеріальних об’єктів може увічнюватися пам’ять видатних історичних, державних, військових діячів України, захисників України, видатних діячів науки і культури, діяльність яких сприяла прогресу людства, утвердженню загальнолюдських цінностей, а також подій, які мали історичне значення для громади Березанської ОТГ та України в цілому.

3. При прийнятті рішень щодо увічнення пам’яті історичних осіб та подій пріоритет надається тим з них, які пов’язані з населеними пунктами, що входять до складу громади та Березанського району.

4. При прийнятті рішень щодо увічнення пам’яті історичних осіб та подій не допускається увічнення пам’яті осіб, організацій, політичних партій які у бездержавний та тоталітарний історичні періоди знищували українську державність, боролись з проявами народного опору окупаційним режимам, брали участь у організації репресій та голоду проти українського народу, вчиненням інших злочинів проти України та українства, людства і людяності а також тих фізичних осіб – громадян інших держав, які не мають відношення до територіальної громади чи України. Не допускається також увічнення в назвах подій, пов׳язаних із військовими перемогами над українцями.

5. Присвоєння назв територіальним одиницям та матеріальним об’єктам фізичним особам можливо не раніше 5 років від смерті цієї фізичної особи, за згодою спадкоємців, якщо такі встановлені.

6. Суб’єктами ініціювання найменування чи перейменування об’єктів є виконавчий комітет, постійна комісія, органи самоорганізації населення. Процедура перейменування об’єктів проводиться шляхом опитування населення (51% позитивних відповідей від проживаючих з 18 років), найменування об’єктів - шляхом публічного обговорення через засоби масової інформації, соціальні інтернет-мережі та наступним прийняттям рішення селищною радою.

Розділ 7. Символіка територіальної громади.

Стаття 55. Символіка територіальної громади

1. Символіка громади складається з герба та прапора громади.

2. Символіка громади використовується разом із державною символікою і є обов’язковою для застосування органами місцевого самоврядування та посадовими особами під час проведення офіційних заходів, урочистих подій, святах громади.

3. Символіка підлягає реєстрації відповідно до чинного законодавства.

Стаття 56. Герб громади.

• • Герб територіальної громади представляє собою геральдичний щит прямокутної форми. У синьому полі золотий стилізований рослинний орнамент із симетрично сплетених, відносно центру щита, трьох грон винограду із листям і двох стиглих пшеничних колосків такого ж кольору із стеблами. Всередині орнамента прямокутний віконний отвір із конусоподібним верхом обрамований стрільчастою коробкою срібного кольору, в якому на червоному полі золотий сигль Б готичного шрифту. Щит обрамований декоративним бараковим картушем у національному українському стилі золотого кольору та увінчаний срібною мурованою короною із трьома бланками (зубцями), яка означає для Березанки статус селища міського типу. Внизу з обох сторін щит оповитий шістьма пшеничними колосками ( по три з кожної сторони) у вигляді скіфської пекторалі, які вшановують працьовитість мешканців селища.
  • Внизу картуш опирається на жовто-синю хвилясту стрічку з написом синім кольором « БЕРЕЗАНКА». З обох боків стрічка обтяжена по одній китиці із зеленим листям. 

Стаття 57. Прапор громади.

Прапор територіальної громади представляє собою квадратне полотнище поділене горизонтально і вертикально на чотири рівновеликі поля. Верхнє від древка червоне, нижнє з вільного краю синє, два інші – жовті. У червоному полі по центру жовтий сигль Б готичного шрифту, у синьому полі по центру жовта грона винограду.

Стаття 58. Символіка населених пунктів

1. Населення, які входять до складу громади, можуть мати свої власні герби.

2. Затвердження герба населених пуктів здійснюється селищною радою (радою громади) за поданням старости села, після обговорення проекту герба на громадських слуханнях, проведених у поселенні відповідно до вимог цього Статуту.

3. Історичні герби, які мали населені пункти до їх входження до складу громади, не підлягають перезатвердженню, якщо не було прийнято рішення на загальних зборах жителів цього поселення.

Стаття 59. Порядок використання символіки

1. Герб та прапор громади є обов’язковими атрибутами при проведенні сесій селищної ради і мають розміщуватись у сесійному залі ради.

2. Герб громади розміщується на офіційних табличках будов, де розміщуються органи місцевого самоврядування та комунальні установи громади.

3. Герб громади розміщується на офіційних бланках документів селищної ради.

4. Прапор громади вивішується на будинку селищної ради поряд із державним прапором України зліва від нього, при цьому прапор громади не може бути більшим за розміром від державного прапора.

5. Порядок використання символіки громади іншими суб’єктами визначається окремим рішенням селищної ради.

6. Герби поселень, що входять до складу громади, використовуються поряд із символікою громади на святах цих поселень, будовах комунальної власності, що знаходяться у цих поселеннях.

Стаття 60. Свята територіальної громади (визначні події, фестивалі)

1. Головними святами територіальної громади є День смт Березанка, який відзначається щорічно 08 липня, дні сіл, які увійшли до складу об’єднаної територіальної громади.

2. За рішенням селищної ради, після громадського обговорення можуть встановлюватись інші свята територіальної громади, відкриватись фестивалі, традиційні народні гуляння.

Стаття 61. Знаки пошани громади

1. У територіальній громаді встановлюються такі знаки пошани/відзнаки:

1) надання звання – почесний громадянин Березанської об’єднаної територіальної громади;

2) нагородження Почесною грамотою селищного голови;

3) надання права на використання елементів символіки громади для реклами особливо якісної продукції, що виробляється на підприємствах, розміщених у громаді.

2. Селищна рада може встановлювати інші відзнаки за особливі заслуги у сфері благодійництва, підтримання санітарної чистоти.

Стаття 62. Почесний громадянин Березанської об’єднаної територіальної громади

1. Звання – «Почесний громадянин Березанської об’єднаної територіальної громади» надається рішенням селищної ради членам територіальної громади, уродженцям громади, людям, які довгий час працювали у громаді і внесли найбільший внесок у її розвиток, сприяли вирішенню складних проблем в інтересах усієї громади.

2. Надання звання супроводжується врученням спеціального посвідчення «Почесний громадянин Березанської об’єднаної територіальної громади», що здійснюється один раз на рік – в День селища міського типу Березанка.

3. Почесний громадянин Березанської об’єднаної територіальної громади має право на позачерговий прийом посадовими особами органів місцевого самоврядування територіальної громади, бути присутнім на сесіях ради, запрошується на День селища.

Розділ 8. Внесення змін та набуття чинності Статуту

Стаття 63. Внесення змін до статуту

1. Внесення змін до статуту здійснюється селищною радою за ініціативою не менш як однієї третини депутатів від складу ради, виконавчого коміетуту або місцевої ініціативи, реалізованої відповідно до вимог цього статуту.

2. Про включення до порядку денного сесії ради питання про внесення змін до статуту за ініціативою депутатів ради, виконавчого комітету повідомляється жителям громади шляхом розміщення оголошень в приміщенні ради та у найбільш відвідуваних місцях поселень не пізніше, як за один місяць до його розгляду.

3. Упродовж місяця від дати оголошення жителі громади можуть обговорювати ці зміни, вносити до них зміни чи виступити про змін відповідно до процедур, визначених цим Статутом.

4. Рішення про внесення змін до Статуту, прийняття його в новій редакції, скасування статуту ухвалюється селищною радою відповідно до Регламенту ради та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Стаття 64. Набуття чинності статуту

1. Статут набуває чинності з моменту його державної реєстрації відповідно до закону.

2. Статут є вільним для ознайомлення та копіювання будь-якими фізичними та юридичними особами.

3. Оригінальний примірник статуту зберігається секретарем ради.

Селищний голова                                                                   В.А. Хоміцький